top of page

Закон України № 3065-ІХ

ЗАКОН УКРАЇНИ

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання вчинення нотаріальних та реєстраційних дій при набутті прав на земельні ділянки» від 02.05.2023 № 3065-IX

(Закон набрав чинність 08.06.2023)

 

Закон № 3065-ІХ вносить зміни до:

Земельного кодексу України;

- Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність";

- Закону України «Про землеустрій»;

Закону «Про іпотеку»;

Закону «Про оренду землі»;

Закону України «Про оцінку земель»;

Закону України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»;

Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

Закону «Про оренду державного та комунального майна»;

- Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку виноградарства та садівництва".

 

Коротко про основні зміни та доповнення, які передбачає Закон:

 

➢ Внесені зміни в частину першу та другу статті 89-1 «Особливості набуття і реалізація права довірчої власності на земельні ділянки» Земельного кодексу України;

 

➢ Внесені зміни в частину п’яту статті 93 «Право оренди земельної ділянки» Земельного кодексу України та доповнено вказану статтю частиною тринадцятою, яка уточнює стосовно мінімального строку оренди земельної ділянки у випадках, якщо орендодавцем земельної ділянки комунальної власності є військово-цивільна адміністрація, військова адміністрація;

 

➢ Значних доповнень зазнала стаття 130 Земельного кодексу України, зокрема частину другу статті доповнено таким змістом: «площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що належать на праві спільної сумісної власності подружжю, враховується до загальної площі земельних ділянок лише того з подружжя (колишнього з подружжя), за ким зареєстровано право власності».

Встановлено правило, за яким перевірка відповідності набувача земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України не здійснюється при набутті у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення: для ведення садівництва площею, що не перевищує 0,25 га, і для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га, розташованих в межах населених пунктів.

При укладенні правочину щодо переходу права власності на такі земельні ділянки їх набувач перед вчиненням правочину про перехід права власності заявляє про дотримання 5 вимог, визначених цією статтею, шляхом подання нотаріусу, що посвідчує відповідний правочин, заяви;

Надання можливості передачі переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення лише на певний строк, а не безстроково, як має місце зараз;

 

➢ Встановлені правила, за яким у разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі, суб’єктом якого є юридична особа, і така юридична особа передала переважне право громадянину України (у тому числі після зазначеного продажу земельної ділянки), громадянин, якому передане переважне право, має право пред’явити до суду позов про переведення на нього прав та обов’язків покупця в порядку, визначеному частиною четвертою статті 130-1 Земельного кодексу України;

 

➢ Розширено перелік осіб, яким заборонено набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення, включивши до нього учасників (акціонерів, членів) або кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб, до яких застосовано санкції;

 

➢ Встановлено, що у разі державної реєстрації набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення за суб’єктом переважного права чи державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення одночасно проводиться державна реєстрація припинення переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, зареєстрованого в Державному реєстрі прав, без подання відповідної заяви заявником;

 

➢ Встановлено, що перехід до довірчого власника земельної ділянки прав та обов’язків власника земельної ділянки за договорами оренди, емфітевзису, суперфіцію, договорами про встановлення земельного сервітуту здійснюється лише тоді, коли у зв’язку із встановленням довірчої власності право власності на цю земельну ділянку припиняється;

 

➢ Статтю 28 Закону України «Про землеустрій» доповнено інформацією, що вимоги абзаців другого, четвертого, п’ятого частини п’ятої вказаної статті не поширюються на розроблення комунальними підприємствами:

- проектів землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад, проектів землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів

- технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель;

➢ Передбачено, що сертифіковані інженери-геодезисти зобов’язані не менш як один раз на чотири роки підвищувати свою кваліфікацію за програмою підвищення кваліфікації;

 

Передбачено право викупу земельних ділянок, щоналежить також орендарям, емфітевтам земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, що за угіддями належать до багаторічних насаджень, якщо такі особи не менше трьох років до дня укладення договору купівлі-продажу вирощують на зазначених земельних ділянках багаторічні насадження (плодові, ягідні, горіхоплідні, виноград).

Порядок підтвердження факту вирощування багаторічних насаджень особою, яка має намір здійснити викуп земельної ділянки відповідно до цього пункту, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.

Забороняється зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, викуплених відповідно до цього абзацу, а також зміна їх угідь (шляхом віднесення багаторічних насаджень до інших угідь), протягом 10 років з дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку особи, яка здійснила її викуп (крім зміни цільового призначення, пов’язаної з відчуженням земельної ділянки для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності). Таке обмеження зберігається в разі переходу права власності на зазначену земельну ділянку до іншої особи, поділу, об’єднання земельних ділянок.

Вимога вказаного пункту втрачає чинність з 1 січня 2035 року.


134 просмотра0 комментариев

Comments


bottom of page