Яка відповідальність за «відчуження» лісового фонду? Чи можна продати лісову землю, змінити її призначення і що буде, якщо це зроблено незаконно?
Вислів «відчуження лісового фонду» часто використовується у публічних дискусіях. Але юридично він потребує уточнення. Сьогодні Земельний кодекс говорить про землі лісогосподарського призначення, а не просто про «лісовий фонд» як самостійний об’єкт цивільного обороту. І головне: сама по собі наявність лісу на земельній ділянці та право власності на земельну ділянку це не одне й те саме.
Лісова земля може мати різну форму власності. Земельний кодекс прямо передбачає, що землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у:
державній;
комунальній;
приватній власності.
Водночас закон встановлює спеціальні правила щодо передачі та використання таких земель. Тому фраза: «Ліс не можна мати у приватній власності» теж неправильна. Приватна власність на окремі землі лісогосподарського призначення законом допускається. Але це зовсім не означає, що будь-який державний або комунальний ліс можна просто передати приватній особі.
Де починається незаконність? Проблема виникає тоді, коли під виглядом законної земельної процедури фактично відбувається:
незаконне вилучення земельної ділянки;
перевищення повноважень органом влади;
незаконна передача державної або комунальної землі;
зміна цільового призначення всупереч закону;
формування земельної ділянки на території, яка не могла бути передана;
незаконна реєстрація права власності;
використання землі не за цільовим призначенням;
знищення лісу для подальшої забудови.
Особливо важливо, якщо така земля одночасно є територією природно-заповідного фонду. Землі під об’єктами ПЗФ, які мають особливу екологічну, наукову чи іншу цінність, мають особливий режим і для державних та комунальних земель існують обмеження щодо передачі у приватну власність. Відповідальність не обмежується штрафом.
Лісовий кодекс прямо встановлює, що порушення лісового законодавства може тягнути: дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Тобто в конкретній справі можуть одночасно виникати декілька напрямів відповідальності.
Перше - скасування незаконного рішення
Якщо орган місцевого самоврядування або державний орган незаконно передав земельну ділянку, таке рішення може бути оскаржене.
У відповідному спорі може ставитися питання про:
визнання незаконним рішення органу;
скасування рішення;
визнання недійсним договору;
скасування державної реєстрації права;
повернення земельної ділянки.
Тобто наслідком може бути не просто штраф, а повернення землі державі або територіальній громаді.
Друге -це відшкодування шкоди
Якщо незаконними діями знищено або пошкоджено ліс, виникає питання відшкодування збитків.Причому шкода може бути значно більшою, ніж вартість самої деревини. Адже законодавство враховує екологічне значення лісу. Іноді особа може вважати: «Я заплатив за ділянку, отже маю право робити з нею що хочу». Але право власності на землю не означає право знищувати ліс або порушувати встановлений режим використання.
Третє - кримінальна відповідальність
Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність, зокрема, за незаконну порубку лісу, якщо наявні передбачені законом ознаки складу кримінального правопорушення. Окремо передбачена відповідальність за знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу у передбачених законом випадках.
Якщо ж йдеться про незаконне рішення посадової особи щодо земельної ділянки, залежно від конкретних обставин можуть виникати й інші склади кримінальних правопорушень, наприклад, пов’язані із зловживанням службовим становищем, службовим підробленням чи незаконним заволодінням земельною ділянкою.
Тут уже недостатньо встановити факт того, що земля «пішла не туди».
Необхідно довести:
хто прийняв рішення;
чи мав він повноваження;
яким законом регулювалася процедура;
чи були підстави для передачі;
кому передано землю;
яке рішення було прийнято;
які наслідки настали;
кому завдано шкоду.
Особливо небезпечна схема: «спочатку земля, потім статус»
Одна з найбільш конфліктних ситуацій виникає тоді, коли спочатку на лісовій території формують земельну ділянку, реєструють право, а потім намагаються обґрунтувати можливість її забудови. У такому випадку потрібно дивитися на історію земельної ділянки, а не лише на її сьогоднішній кадастровий запис. Тобто аналізувати: що було з цією землею до формування кадастрового номера? Саме попередній статус землі часто дає відповідь на питання про законність подальших дій.
Що має перевіряти громада?
Перед прийняттям рішення щодо лісових земель варто перевіряти щонайменше:
хто є власником землі;
хто є постійним лісокористувачем;
категорію земель;
цільове призначення;
матеріали лісовпорядкування;
наявність ПЗФ;
межі ПЗФ;
містобудівну документацію;
законність формування земельної ділянки;
підстави припинення права постійного користування;
наявність погоджень;
дотримання природоохоронного законодавства.
І лише після цього приймати рішення.
Висновок: «Відчуження лісового фонду» це не одна конкретна юридична дія. За цим словосполученням можуть стояти абсолютно різні ситуації: від законного переходу приватної лісової земельної ділянки до іншого власника до незаконного вилучення державної землі та її подальшої забудови.
Тому у кожній справі потрібно розділяти: право власності на землю; статус земельної ділянки; право лісокористування; режим лісу; природоохоронні обмеження; законність процедури передачі. І якщо хоча б один із цих елементів порушений, наслідки можуть бути значно серйознішими за адміністративний штраф.
Для отримання індивідуальної консультації телефонуйте за номером: +38 (067) 405 69 55 (дзвінки приймаємо до 19:00), пишіть у Viber цілодобово або звертайтесь на електронну пошту: zemfondgroup@gmail.com.
Завжди раді вам допомогти! Ваш Земельний Фонд України.
Коментарі