Мораторій на забудову високогір’я: міф чи реальність? Що насправді відбувається із будівництвом у Карпатах на висоті 800 метрів і вище?
Тема забудови високогір’я Карпат останніми роками стала однією з найбільш дискусійних. З одного боку - необхідність розвитку гірських громад, туризму, енергетики та інфраструктури. З іншого -унікальні екосистеми, праліси, полонини, водозбори, природно-заповідні території та ризик незворотної зміни ландшафтів.
На цьому тлі дедалі частіше звучить слово «мораторій».
Але чи існує в Україні загальний мораторій на забудову високогір’я? Ні.
І це принципово важливо. 800 метрів - це не загальна заборонена зона
У 2025–2026 роках особливої уваги набуло питання розміщення енергетичних об’єктів у Карпатах.Законом №4577-IX від 21 серпня 2025 року було передбачено, що території розміщення об’єктів енергетики, які забезпечують або планують забезпечувати потреби військових об’єктів, сил оборони, військової техніки чи підприємств оборонно-промислового комплексу, розташовані в гірських територіях Карпат на висоті 800 метрів і вище, визнаються територіями важливого суспільного інтересу.
Це дуже важливий момент. У публічному просторі таку норму легко сприйняти як: «800 метрів -межа, вище якої або все заборонено, або все дозволено». Насправді ні. Йдеться про спеціальний правовий режим для визначених об’єктів енергетики, а не про універсальний дозвіл на забудову високогір’я.
Чому виникла саме цифра 800 метрів?
Тому що питання розвитку вітроенергетики в Карпатах стало особливо актуальним. Високогірні хребти мають значний вітровий потенціал. Але саме вони одночасно є найбільш вразливими природними територіями. Будівництво ВЕС це не лише встановлення самої вітротурбіни. Це дороги, фундаменти, кабельні мережі, трансформаторні підстанції, лінії електропередачі, майданчики, транспортна інфраструктура, вирубування або розчищення рослинності. Тому питання не можна зводити до одного стовпа з генератором.
Мораторій все ж намагалися запровадити? Так.
У листопаді 2025 року була зареєстрована електронна петиція щодо законодавчої регламентації заборони або мораторію на будівництво вітрових електростанцій на території високогірних хребтів Карпат та удосконалення природоохоронної системи.
У квітні 2026 року була оприлюднена відповідь на цю петицію. Водночас петиція не створила загального законодавчого мораторію. Тому сьогодні говорити: «В Україні діє мораторій на забудову Карпат вище 800 метрів» неправильно.
Але відсутність мораторію не означає відсутність обмежень. І це друга крайність. Навіть якщо конкретна територія не підпадає під спеціальний мораторій, її забудова може бути обмежена іншими правовими режимами.
Наприклад, якщо земельна ділянка знаходиться:
у межах природно-заповідного фонду;
у межах території Смарагдової мережі;
у лісах;
у водоохоронній зоні;
на землях з відповідним режимом охорони;
у зоні обмежень містобудівної документації, то сам факт розташування на висоті менше 800 метрів не означає автоматичної можливості забудови. Так само і висота 800 метрів не означає автоматичного права на будівництво.
Найбільша проблема це не висота, а режим конкретної території
Юридично правильне питання звучить не: «Скільки метрів над рівнем моря?», а: «Який правовий режим має конкретна земельна ділянка?»
Для відповіді потрібно встановити:
кадастровий номер;
форму власності;
цільове призначення;
категорію земель;
наявність статусу ПЗФ;
режим лісової території;
містобудівну документацію;
обмеження у використанні;
необхідність проведення оцінки впливу на довкілля;
наявність спеціальних природоохоронних режимів.
Тільки після цього можна говорити про законність конкретного будівництва. Особливе значення має ОВД. Для великих інфраструктурних проєктів питання оцінки впливу на довкілля є одним із ключових.
І тут дуже важливо розуміти: ОВД - це не формальність і не «дозвіл на будівництво».
Це процедура оцінки можливого впливу планованої діяльності на довкілля та визначення заходів щодо його запобігання, зменшення або компенсації. Тому навіть наявність містобудівної документації не означає, що забудовник може ігнорувати екологічні процедури.
Чому сьогодні ця тема особливо гостра?
У 2026 році тема високогірних ВЕС перейшла з теоретичної площини в практичну. У матеріалах щодо оновлення Схеми планування Закарпатської області повідомляється про сім високогірних локацій, які можуть розглядатися для розміщення ВЕС на висоті від 800 метрів.
Саме це і породжує питання: чи достатньо назвати територію «важливим суспільним інтересом», щоб вона перестала бути природною? Очевидно, що ні. Суспільний інтерес має співвідноситися з іншими публічними інтересами - охороною довкілля, водними ресурсами, біорізноманіттям, правами територіальних громад та вимогами законодавства.
То мораторій міф чи реальність?
Як загальна заборона забудови високогір’я - сьогодні це радше міф. Як політична та законодавча вимога щодо окремих видів діяльності це реальна суспільна дискусія.
Найбільша помилка це намагатися вирішити проблему однією цифрою. Карпатам потрібне не просто правило: «вище 800 метрів - не можна».
Потрібна система, у якій до початку будь-якого масштабного проєкту визначаються: екологічна цінність території; правовий статус земель; допустимість будівництва; вплив на воду та ґрунти; вплив на біорізноманіття; транспортне навантаження; позиція громади; результати ОВД. Бо Карпати це не просто територія для інвестицій. Це природна система, руйнування якої може коштувати значно дорожче, ніж будь-який інвестиційний проєкт.
Для отримання індивідуальної консультації телефонуйте за номером: +38 (067) 405 69 55 (дзвінки приймаємо до 19:00), пишіть у Viber цілодобово або звертайтесь на електронну пошту: zemfondgroup@gmail.com.
Завжди раді вам допомогти! Ваш Земельний Фонд України.
Коментарі