Визнання договору оренди землі недійсним: судова практика

У цьому відео більш детальніше розглянемо дану тему.

Значний масив судової практики у спорах, пов’язаних з недійсністю договорів оренди землі, займають справи, у яких орендні договори оскаржуються з підстав відсутності у них однієї з істотних умов.

Друзі, підписуйтеся на наш канал, не забувайте ставити лайки та коментувати відео.

З нами Ви будете в курсі всіх земельних нюансів та нововведень.

Показовою в цьому питанні є постанова Верховного Суду №471/761/17-ц від 30 липня 2020 року.

Суть справи: позивач звернувся до суду з позовом до орендаря про визнання договору оренди землі недійсним. Позов обґрунтовано тим, що договір є недійсним, оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства.

Зокрема, позивач зазначив, що:

  • у договорі вказано, що в оренду передається 7,43 га землі, проте дійсна площа становить 7,4328 га;

  • у договорі не вказано, на підставі яких документів він є власником земельної ділянки, не зазначено її кадастровий номер, не підписано сторонами акт прийому-передачі земельної ділянки;

  • при укладенні договору не було визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки;

  • в договорі не вказано адреси учасників правочину, їх ідентифікаційні номери та паспортні дані;

  • відсутні умови перегляду орендної плати у зв'язку з інфляцією.

Місцевий та апеляційний суди відмовили у задоволенні позову, вказавши на відсутність передбачених законом підстав для визнання спірного договору оренди землі недійсним.


Правова позиція Верховного Суду

Згідно зі статтями 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є:

  1. пред'явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою;

  2. наявність підстав для оспорювання правочину;

  3. встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Верховний Суд вказав, що відсутність однієї із істотних умов у договорі оренди землі, передбачених ч. 1 ст. 15 Закону "Про оренду землі" (у редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору), може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише у разі встановлення факту порушення, невизнання або оспорення прав, свобод чи інтересів особи, яка звертається із позовом.

Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року у справі №6-1512цс16 зазначено, що суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Отже, якщо відсутність у договорі однієї з істотних умов не унеможливила виконання договору та сторони протягом певного часу виконували договір погодженим способом, то незгода позивачів з умовою виконання договору не може бути підставою для визнання їх прав порушеними в момент укладення договору та визнання його недійсним з цих підстав.


Згідно з частиною другою статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. Встановивши, що відсутні підстави для визнання оспорюваного договору оренди землі недійсним, суди зробили правильний висновок про відмову у задоволенні позову,


Таким чином, звертаючись до суду з такими позовами, не варто обмежуватися лише посиланням на невідповідність договору оренди вимогам законодавства — обов’язково слід довести належними та допустимим доказами факт порушення таким договором прав та інтересів особи, яка звернулася з позовом. У іншому випадку позов буде залишений судом без задоволення.

Не забувайте, що професійна правова допомога допоможе запобігти ризикам для сторін, захистити їх від неправомірних дій та позбавити від неприємних ситуацій. Якщо Ви потребуєте захисту або у вас залишилися питання– звертайтеся! Наші контакти в описі до відео.



190 просмотров0 комментариев