На практиці можна зустріти непоодинокі випадки, коли свідоцтво про право на спадщину видано особі, яка не має прав на спадщину або таке право має інший спадкоємець.Тому для спадкоємців, які бажають оспорити таке свідоцтво, важливо розуміти чи поширюється позовна давність на такий позов або він є негаторним.
Показовою в цьому питанні є постанова Верховного Судувід 05 вересня 2022 року у справі №385/321/20 (провадження №61-9916сво21).
Суть справи: у березні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, скасування державної реєстрації права власності та державного акта про право власності на земельну ділянку.
Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що після смертіматері позивача відкрилася спадщина на земельну частку (пай). На час відкриття спадщини матір проживала разом із синами (позивач та його брат) та їх батьком, який не перебував у зареєстрованому шлюбі з матір`ю позивача.
Подавши у 2020 році заяву про прийняття спадщини після смерті батька, позивач дізнався, що у 2012 році батько отримав свідоцтво про право на спадщину після смерті матері за законом на підставі довідок сільської ради про спільне проживання зі спадкодавицею, після чого заповів майно іншій особі - відповідачу.
Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову відмовлено через пропуск без поважних причин позовної давності, про застосування якої заявив відповідач.
Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, позовні вимоги задовольнив, зазначивши, що позов є негаторним і на нього не поширюється позовна давність.
Правова позиція Верховного Суду:
Негаторний позов – це позов власника, який фактично володіє майном, про усунення перешкод у користуванні чи розпорядженні цим майном. Зазначений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов’язані з позбавленням його володіння майном.
Натомість факт видачі свідоцтва про право на спадщину та реєстрація права власності на спадкове майно за одним із спадкоємців створює ситуацію, за якої другий зі спадкоємців позбавляється права на спадщину загалом та не може оформити своє право зокрема.
Оспорювання свідоцтва відбувається за волею відповідної особи, законодавець не передбачив конструкцію нікчемності свідоцтва, а тому на таку вимогу має поширюватися позовна давність. Тобто правова природа вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину не виключає застосування до неї позовної давності. По своїй суті вимога про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину не може бути ототожнена та/або кваліфікована як негаторний позов.
Положеннями глави 19 ЦК України встановлено загальне правило про поширення позовної давності на всі цивільно-правові вимоги, окрім тих, що зазначені у статті 268 ЦК України як виняток.
Серед переліку вимог, на які відповідно до закону позовна давність не поширюється, немає вимоги про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.
Факт видачі спадкоємцю свідоцтва про право власності в порядку спадкування на спадкове майно, право на яке має інший спадкоємець, або видача свідоцтва особі, яка не має прав на спадщину, доводить порушення прав та інтересів особи, і саме тому перебіг позовної давності необхідно пов’язувати із фактом видачі свідоцтва про право на спадщину другому із спадкоємців (чи особі, яка не є спадкоємцем), а в разі якщо особа, права та інтереси якої порушені видачею такого свідоцтва, доведе, що про існування такого свідоцтва, яким порушуються її права, їй стало відомо пізніше, то перебіг позовної давності варто пов’язувати саме з таким моментом.
Факт неотримання позивачем свідоцтва про право на спадщину та невизначення законодавцем строку, протягом якого спадкоємець має оформити свої спадкові права, не може підтверджувати, що в такого спадкоємця не виниклоправо на позов, оскільки видача свідоцтва про право на спадщину іншому із спадкоємців (чи особі, яка не є спадкоємцем) перешкоджає завершенню оформлення його спадкових прав другому із спадкоємців, який не отримав свідоцтва про право на спадщину, а отже, обґрунтовує виникнення у цього спадкоємця права на позов у матеріально-правовому аспекті.
Суд першої інстанції надав оцінку доводам позивача про поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовом, урахувавши доводи відповідача про пропуск позовної давності, не встановив поважності причин такого тривалого пропуску. Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції.
Таким чином, позов стосовно скасування свідоцтва про право на спадщину не є негаторним та до нього застосовується позовна давність.
Власникам землі які звертаються до нас за допомогою наші спеціалісти можуть надати більш розгорнуті консультації з питань які вас цікавлять. Незабувайте, що професійна правова допомога допоможе запобігти ризикам для сторін, захистити їх від неправомірних дій та позбавити від неприємних ситуацій. Щодо отримання консультацій та послуг можна звернутись до нашого адміністратора https://www.facebook.com/profile.php?id=100000061951018 написавши в особисті повідомлення, або зателефонувати за номером +380674056955
Все буде Україна
Також, долучайтесь до нас у соціальних мережах: