Що робити, якщо в базі ДЗК порожньо, а 6 місяців на прийняття спадщини вже минають?
- Земельний Фонд України
- 2 дні тому
- Читати 3 хв
У нотаріальній та правозастосовчій практиці поширеною є колізія, коли фізична особа має намір реалізувати своє право на спадкування земельної ділянки, проте стикається з відсутністю відомостей про об'єкт нерухомого майна в Державному земельному кадастрі (ДЗК). Ситуація ускладнюється фактором часу - наближенням закінчення строку для прийняття спадщини. Починається паніка: що робити? Спадщина згорить? Землю забере держава?Юридично ця ситуація цілком вирішувана. Головне - розрізняти два абсолютно різних процеси: прийняття спадщини та оформлення права на неї.
Розмежування правових інститутів: «прийняття» і «оформлення»
Головна методологічна помилка спадкоємців полягає в ототожненні процедури прийняття спадщини з її оформленням (видачею свідоцтва). Це самостійні стадії спадкового процесу, регламентовані Книгою шостою Цивільного кодексу України.
Прийняття спадщини (ст. 1270 ЦК України). Строк для прийняття спадщини встановлюється у 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини (дня смерті особи або оголошення її померлою). Для реалізації цього права спадкоємець має подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини (ст. 1269 ЦК України).
Видача свідоцтва про право на спадщину (ст. 1296, 1297 ЦК України). Законодавство не обмежує спадкоємця, який прийняв спадщину, будь-яким строком щодо звернення за видачею свідоцтва.
Правова позиція від Земельного фонду! Відсутність у померлого кадастрового номера або відсутність відомостей про земельну ділянку в ДЗК не є легітимною підставою для відмови нотаріуса у прийнятті заяви про прийняття спадщини та заведенні спадкової справи. Відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус зобов’язаний прийняти заяву, а питання дефекту правовстановлюючих чи кадастрових документів вирішується вже на стадії підготовки до видачі свідоцтва.
Юридична природа відсутності відомостей у ДЗК
Якщо право власності спадкодавця посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку старого зразка (виданим до 2004 року без зазначення кадастрового номера) або навіть актом із зазначенням неповного чи нерелевантного номера, такий об'єкт не внесений до автоматизованої системи ДЗК.Згідно з п. 2 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр», земельні ділянки, право власності на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від наявності у них кадастрового номера. Проте, для вчинення будь-яких нотаріальних дій (зокрема видачі свідоцтва про право на спадщину) присвоєння кадастрового номера є обов’язковим (ст. 79-1 Земельного кодексу України).
Процесуальний алгоритм дій спадкоємця
Після забезпечення першого етапу - своєчасного подання заяви про прийняття спадщини (в межах 6 місяців) - спадкоємець ініціює процедуру формування земельної ділянки в розумінні ст. 79-1 ЗК України.
Укладення договору на розробку технічної документації: ст. 22, 26, 55 ЗУ «Про землеустрій». Спадкоємець звертається до суб’єкта господарювання, що є розробником документації із землеустрою (в штаті якого є сертифікований інженер-землевпорядник). Підставою для розробки є копія Державного акта спадкодавця та довідка від нотаріуса про заведення спадкової справи. Розробляється Технічна документація щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Державна реєстрація земельної ділянки в ДЗК – регулюється ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр». За результатами державний кадастровий реєстратор здійснює державну реєстрацію земельної ділянки та присвоює їй кадастровий номер, що засвідчується видачею Витягу з ДЗК.
Отримання Свідоцтва про право на спадщину:ст. 66–69 ЗУ «Про нотаріат».Спадкоємець надає нотаріусу сформований Витяг з ДЗК. Нотаріус, маючи актуальні кадастрові дані, здійснює перевірку на відсутність заборон/арештів у ДРРП і видає Свідоцтво про право на спадщину. На підставі цього свідоцтва нотаріус (як спеціальний суб'єкт) реєструє право власності на спадкоємця в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Судовий порядок захисту прав
У випадку, якщо оригінал Державного акта спадкодавця втрачено, а державні органи чи архіви не можуть видати дублікат, або якщо за життя спадкодавця ділянка не була належним чином приватизована (існує лише рішення про передачу у власність), нотаріус виносить Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.Зазначена постанова є процесуальною підставою для реалізації права на судовий захист шляхом подання позову до суду загальної юрисдикції (цивільне судочинство) за правилами виключної підсудності (за місцезнаходженням нерухомого майна - ст. 30 ЦПК України).
Предмет позову. Визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом / за заповітом (ст. 392, 1216–1218 ЦК України).
Доказова база. Архівні витяги з рішень органів місцевого самоврядування, копії поземельних книг, довідки з погосподарських книг, висновки експертиз або землевпорядні матеріали, що підтверджують факт володіння майном спадкодавцем.
Підсумок! Обмеження в 6 місяців діє виключно на процесуальну дію з волевиявлення (прийняття спадщини). Техніко-юридичні процедури з наповнення ДЗК відомостями про об'єкт та безпосередній перехід титулу власності можуть здійснюватися поза межами цього строку без ризику втрати спадкового майна.
Для отримання індивідуальної консультації телефонуйте за номером: +38 (067) 405 69 55 (дзвінки приймаємо до 19:00), пишіть у Viber цілодобово або звертайтесь на електронну пошту: zemfondgroup@gmail.com.
Завжди раді вам допомогти! Ваш Земельний Фонд України.
Коментарі