Полив та свердловини: чи потрібно платити за воду з власної криниці на ділянці?
- Земельний Фонд України
- 2 години тому
- Читати 3 хв
Останнім часом в українському інформаційному просторі поширюється хвиля занепокоєння щодо можливого запровадження податків на воду з приватних колодязів та криниць. Чутки про обов’язкове встановлення лічильників, запровадження лімітів на споживання та плату за «кожен куб води» викликали резонанс.
Джерелом побоювань став законопроєкт № 9020, який передбачає посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері використання надр. Однак зміст документа вказує на те, що його дія спрямована не на приватних осіб, а на суб’єктів господарювання.
Основна мета законопроекту - припинення діяльності незаконних бізнесів, які здійснюють промисловий видобуток підземних вод без відповідних ліцензій та сплати податків. Це стосується великих артезіанських свердловин, воду з яких використовують для розливу у пляшки, виробництва напоїв або інших промислових потреб у промислових обсягах.
Для громадян, які мають криниці на своїх присадибних ділянках, норми законодавства залишаються незмінними. Податковий кодекс України чітко визначає умови, за яких рентна плата за користування надрами не стягується.
Відповідно до статті 23 Закону України “Про надра” землевласники і землекористувачі в межах земельних ділянок, які перебувають у їх власності або користуванні, мають право без спеціального дозволу та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб, не пов’язаних із відчуженням видобутих корисних копалин, корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до 2 метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 метрів кубічних на добу.
Землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб.
Згідно з чинними нормами, землевласники та землекористувачі мають право безкоштовно видобувати підземні води (крім мінеральних) для власних господарсько-побутових потреб. Головною умовою є те, що цей видобуток має здійснюватися в межах земельної ділянки, що належить особі, і вода не повинна використовуватися для комерційної діяльності.
Право українців на безкоштовне використання підземних вод для власних потреб гарантоване законом і залишається непорушним у межах чинного законодавства.
Розглянемо питання: чи є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин суб'єкт господарювання, який видобуває підземні води в обсязі до 300 куб. м. на добу із власної свердловини (криниці) або свердловини, яка знаходиться на орендованій ним земельній ділянці?
У підпункті 252.1.4 Податкового кодексу України визначено, що платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, які здійснюють видобування підземних вод на підставі дозволу на спеціальне водокористування, який, відповідно до ст. 48 Водного кодексу України, є обов’язковим дозвільним документом у разі перевищення обсягу видобування води у 5 куб. м.
Пунктом 255.2 статті 255 Податкового кодексу України визначено, що не є платниками рентної плати водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та платників єдиного податку.
Під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.
Таким чином, суб’єкт господарювання, який використовує воду, отриману шляхом забору з власної криниці, є первинним водокористувачем та платником рентної плати у разі використання ним води на інші, крім задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, цілі.
При цьому рента плата сплачується за весь фактичний обсяг використаної води.
У разі відсутності у суб’єкта господарювання дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п’ятикратному розмірі.
Для отримання індивідуальної консультації телефонуйте за номером: +38 (067) 405 69 55 (дзвінки приймаємо до 19:00), пишіть у Viber цілодобово або звертайтесь на електронну пошту: zemfondgroup@gmail.com.
Завжди раді вам допомогти! Ваш Земельний Фонд України.
Коментарі