Тема погодження меж земельної ділянки та закріплення її кутів повороту межовими знаками завжди була та буде актуальною в землевпорядкуванні, проте вона має свої нюанси.
На протязі кількох останніх років, земельне законодавство зазнавало та зазнає великих змін та вимог щодо документації із землеустрою. Не оминули такі зміни і питання погодження меж земельної ділянки та закріплення їх кутів повороту межовими знаками.
Нагадаю, що раніше вказана процедура виконувалась відповідно до вимог Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками від 18.05.2010 № 376.
Інструкція проіснувала більше 11 років і в останні роки мала деякі невідповідності та розбіжності у розрізі з діючим земельним Законодавством. Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13.08.2021 № 127 Інструкцію було скасовано (вона втратила чинність). А разом з нею зникли «правила гри» стосовно процедури погодження меж, підписання актів приймання-передачі межових знаків і тд.
Відповідно до вимог Закону України «Про землеустрій», які стосуються видів документації із землеустрою в частині переліку документів та матеріалів, які обов’язково мають бути в документації із землеустрою виключені акти прийомки-передачі межових знаків на зберігання (окрім вимог до Комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального план населеного пункту, детального плану території).
Натомість документацію із землеустрою необхідно доповнити «відомостями про встановлені межові знаки» (не стосується проектів землеустрою).
І ось розпочинається саме цікаве, бо немає жодної інформації, яка б давала уяву в якому вигляді мають бути ці відомості? Чи це мають бути текстові матеріали? Чи це має бути інформація у вигляді таблиці? (бо слово «відомість» спонукає нас відобразити це у вигляді таблиці, щось схоже на список межових знаків переданих на зберігання).
В даному випадку кожен розробник документації із землеустрою (сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість землевпорядних робіт) на свій особистий розсуд відображає таку інформацію різними способами (у пояснювальній записці та на кадастровому плані, у вигляді тексту чи табличок).
Зверніть увагу на те, що відповідно до статті 34 Закону України «Про Державний земельний кадастр» на кадастрових планах земельних ділянок, крім інших вимог повинні відображатися відомості про встановлені межові знаки (у разі формування земельної ділянки).
Також залишаються діючими вимоги статті 198 Земельного кодексу України, зокрема:
«Кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.
Кадастрова зйомка включає:
а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки;
б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;
ґ) виготовлення кадастрового плану».
Так ось, Інструкція втратила чинність, а разом з нею втратив чинність і додаток 2 «Акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання», але погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами та землевласниками виконувати потрібно відповідно до вимог Земельного кодексу України.
В такому випадку виникає низка запитань:
яким чином, як це має виглядати? письмово, у вигляді актів, чи у вигляді підпису на графічних матеріалах?
як запрошувати суміжних землекористувачів та землевласників? адже юридичні організацію мають поштову (юридичну) адресу куди можна направити лист (повідомлення),
а як бути з фізичними особами, якщо земельна ділянка перебуває у власності чи оренді, а місце проживання такої особи не відоме?
Ось тут виникає такий колапс, такий ребус, який необхідно вирішити саме розробникам документації із землеустрою.
На мою думку, в даному випадку не маючи будь якої Інструкції з приводу встановлення (погодження) меж мабуть було б доречно внести зміни у 198 статтю Земельного кодексу України, чітко прописавши випадки коли дійсно необхідно провести погодження меж з суміжними землекористувачами та землевласниками та у який спосіб це виконати, щоб в подальшому це було б юридичною основою для вирішення земельних спорів з приводу меж земельних ділянок.
Існує багато випадків, коли суміжні власники та землекористувачі відмовлялися підписувати відповідні акти та інші матеріали своїм сусідам виключно з особистих амбіцій, політичних поглядів чи не приязні. Але межі при цьому не були порушені і земельна ділянка сформована належним чином без накладання. Виникає питання для чого така процедура, що вона дає?? Адже межі зареєстрованої земельної ділянки не зміняться не залежно від того чи підпише відповідний документ землекористувач чи ні.
Що говорить з цього приводу судова практика? «Оскільки чинне законодавство не обмежує право на приватизацію земельної ділянки у зв`язку із відмовою суміжного землекористувача від підписання акту погодження меж земельних ділянок, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що така відмова не є перешкодою для завершення позивачем процедури приватизації»
https://sud.ua/ru/news/publication/161657-velika-palata-verkhovnogo-sudu-viznachilasya-u-pitanni-pogodzhennya-mezh-zemelnoyi-dilyanki?
Разом з цим є безліч випадків де така процедура потрібна і обов’язкова, що в подальшому унеможливить виникнення сварок, судових справ з приводу невірно (з відхиленням від фактичного використання) встановлених меж при проведені землевпорядних робіт.
Що ж стосується наявності (необхідності) межових знаків. Знову ж запитань в десятки раз більше ніж відповідей.
Відповідно до статті 106 Земельного кодексу України: «У разі якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються з природними чи штучними лінійними спорудами, рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, рослинними смугами, шляхами, стежками, рівчаками, стінами, шляховими спорудами, парканами, огорожею, фасадами будівель, іншими лінійними спорудами, рубежами тощо) та раніше встановленими межами сформованих земельних ділянок, межові знаки можуть не встановлюватися» і це зрозуміло (хоча річка та струмок можуть змінити своє місце протікання, але не змінними є координати кутів повороту межі за допомогою яких можна чітко визначити (відновити) межі земельної ділянки).
А ось там де твердих контурів немає? Скажімо поле, розбите по 2 га під ОСГ, які межові знаки там хто встановлює і яку інформацію відображає у відомостях? Тобто робиться формальність, яка по суті нікому не потрібна на даному етапі. Ось, коли власник земельної ділянки буде мати бажання знати де проходять межі його земельної ділянки, де мають бути кути повороту межі, ось тоді цей комплекс робіт і потрібно виконати – тобто при необхідності.
Така ж ситуація може бути і в населеному пунктах, зокрема в містах, де неможливо закріплювати межовими знаками проїзджу частину дороги, пішохідні доріжки, землі загального користування і тд.
В кожному випадку до виконання вказаних робіт на земельній ділянці розробнику необхідно підходити розумно, логічно, творчо, з розумінням справи, але обов’язково з урахуванням вимог чинного законодавства.
Як кажуть: «Сім раз відмір, а один раз відріж».
Шановні учасники групи #Земельний фонд України, користуйтесь нашими порадами та діліться ними з знайомими, а якщо виникнуть питання щодо цієї теми чи будь якої іншої, то наші фахівці мають всі необхідні можливості аби надати якісну консультацію та кваліфіковану допомогу кожному.
З приводу отримання консультацій, роз’яснень та послуг ви можете звертатися до адміністратора групи Сергія Коновалова, написавши йому в особисті повідомлення
Також, долучайтесь до нас у соціальних мережах:
Telegram https://t.me/zemfondukraine
Наш сайт https://www.zemfond.net
