Відумерла спадщина. Дії спадкоємця, який претендує на спадщину, що визнана відумерлою.

Обновлено: 16 дек. 2021 г.

Відумерла спадщина - це майно, яке належало померлій особі, у якої немає спадкоємців. У складі такого майна є, зокрема, і земельні ділянки.

Відумерлою є спадщина, визнана як така на підставі встановлення судом існування (чи не існування) кількох юридичних фактів (окрім, самого факту смерті спадкодавця, такими фактами можуть бути: відсутність спадкоємців за заповітом та законом, усунення спадкоємців від спадщини тощо) та виконання відповідним органом місцевого самоврядування необхідних процедурних (процесуальних) дій, спрямованих на набуття територіальною громадою прав та обов’язків померлої особи.

Підстави для визнання спадщини відумерлою:

  • відсутність спадкоємців за заповітом і за законом;

  • усунення спадкоємців від права на спадкування;

  • неприйняття спадкоємцями спадщини;

  • відмова спадкоємців від прийняття спадщини.

Земельна ділянка має постійно використовуватись за цільовим призначенням. В іншому разі землі забур’янюються, знижується врожайність на суміжних ділянках, з’являються шкідники.

Як правило, до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою звертається орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням. Проте з такими вимогами може звернутись і власник або користувач суміжної земельної ділянки, якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення або кредитор спадкодавця, в разі наявності відповідних обставин.

Заява про визнання спадщини відумерлою розглядається в порядку окремого провадження, відповідно до вимог статей 293, 294, 334-338 ЦПК України.

Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов’язковою участю заявника та з обов’язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.

Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов’язковим залученням до участі у справі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається лише після спливу одного року з дня смерті спадкодавця або з дня оголошення судом його померлим відповідно до вимог ч. 3 ст. 46 ЦК України.

Перехід відумерлого майна у комунальну власність надає право територіальній громаді на повне розпорядження ним. Відповідно до закону таке майно може залежно від його призначення бути передане в користування іншим особам, в оренду, відчужене (продане) тощо. Водночас, набуття права власності зобов'язує територіальну громаду нести цивільно-правову відповідальність за борги спадкодавця.

Дії спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини та який претендує на спадкове майно, що за рішенням суду перейшло в комунальну власність.

Якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерлею до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію ( ч. 2 ст. 1280 ЦК).

В такому випадку, спадкоємець повинен поновити строк для прийняття спадщини в судовому порядку, і лише в разі, коли суд визнає підстави пропущення строку поважними – заявити про своє право на майно, що визнане відумерлим.


!!! Визначальною обставиною під час розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження є те, що під час вирішення цього питання не встановлено існування спору про цивільне право. Аналогічна позиція висвітлена в Постанові ВСУ від 23.12.2019 у справі № 175/423/18.


!!! При розгляді справи про визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження суд повинен пересвідчитись в тому, що відсутні спадкоємці, які прийняли спадщину «автоматично» або в розуміння ст. 549 ЦК УРСР (шляхом розпорядження майном померлого). Зазначене вище підтверджується постановою ВСУ від 04.07.2018 у справі № 2о-55/2008.


!!! Якщо спадщина відкрилася до набрання чинності ЦК України (01.01.2004), до цих правовідносин підлягають застосуванню норми ЦК УРСР.


!!! Спірна земельна ділянка, що належала особі, яка померла, могла бути прийнята спадкоємцями померлої або перейти у власність держави в порядку, передбаченому 529-531 ЦК УРСР 1961 року, і така спадщина не може бути визнана відумерлою).Правила кн.6 Цивільного кодексу може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1.07.2003 й не була прийнята ніким з осіб, право на спадкування яких виникло відповідно до норм ст.ст.529—531 ЦК УРСР. Така позиція висвітлена у Постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 27.12.2018 у справі № 530/62/14-ц.

21 просмотр0 комментариев

Недавние посты

Смотреть все