Виявлено численні порушення приватизації, зокрема реалізація безоплатного права на 2 га землі одними і тими ж людьми кілька разів у різних регіонах.
Земельним кодексом України, зокрема у статті 81, передбачао право громадян України набувати земельні ділянки у власність шляхом безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, а також приватизацію земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га.
Земельне законодавство встановлює чітку процедуру безоплатної приватизації, яка є імперативною.
Пояснення: ЗК України, зокрема його стаття 81, передбачає право громадян України набувати земельні ділянки у власність шляхом безоплатного передання із земель державної й комунальної власності, а також приватизацію земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.
Положеннями статті 116 ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передання земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатне передання земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатного передання земельних ділянок громадянам.
У свою чергу необхідно також враховувати положення ч. 4 ст. 116 ЗК України, яка визначає, що передання земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз за кожним видом використання. Іншими словами, громадянин має право безоплатно приватизувати земельну ділянку певного виду використання лише один раз в межах норм безоплатної приватизації. Винятком з цього правила є положення ст. 5 Закону України «Про особисте селянське господарство».
Разом з тим судам під час вирішення цієї категорії справ потрібно враховувати, що земельне законодавство не містить такої підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою під час процедури безоплатної приватизації. Тому, розглядаючи такі справи, суди на основі наявних доказів мають перевіряти та встановлювати, чи було попередньо використано громадянином право на безоплатну приватизацію земельної ділянки певного виду використання, визначеного у ст. 121 ЗК України.
Нас часто запитують що робити якщо особа шляхом приватизації набула земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства розміром не більш ніж 0,5 га, земельну ділянку якого розміру вона має право отримати шляхом приватизації для ведення особистого селянського господарства: не більш ніж 1,5 га чи 2,0 га?
З огляду на те що терміни «особисте підсобне господарство» та «особисте селянське господарство» є схожими, громадяни, які безоплатно отримали у власність земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0,5 га на підставі ЗК України мають право додатково «доприватизувати» земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в межах норм визначених ст. 121 ЗК України. Вказане право закріплено у ст. 5 Закону України «Про особисте селянське господарство». Враховуючи схожість наведених термінів, а значить й виду використання та беручи до уваги граничні розміри безоплатної приватизації 2,0 га — громадяни мають право додатково безоплатно отримати земельну ділянку площею 1,5 га. Тобто сума площ двох земельних ділянок не може перевищувати 2,0 га.
Чи як діяти у разі отримання земельної ділянки шляхом приватизації для ведення особистого селянського господарства розміром, наприклад, 0,9 га чи можна “доприватизувати” одну чи кілька ділянок для ведення особистого селянського господарства загальною площею 1,1 га?
Статтею 8 Конституції України визначено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Положеннями ст. 13, 14 Конституції України гарантується кожному громадянину право власності на землю, яке набувається й реалізується згідно законодавства України. Законом, який визначає право на реалізацію положень Конституції України, є Земельний кодекс України.
Так, кожен громадянин України, який зацікавлений в одержані безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної владності, обмежений двома критеріями — це вид використання та граничний розмір.
При цьому ч. 4 ст. 116 ЗК України передбачає, що передання земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз за кожним видом використання. Іншими словами, громадянин може використати своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки певного виду використання лише один раз у межах норм безоплатної приватизації. Після реалізації такого права можливість повторного отримання земельної ділянки однакового виду використання, хоч і в межах безоплатної приватизації, втрачається.
Водночас судам під час вирішення цієї категорії справ потрібно враховувати, що земельне законодавство не містить такої підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою під час процедури безоплатної приватизації. Тому, розглядаючи такі справи, суди мають перевіряти, чи було попередньо використано громадянином право на безоплатну приватизацію земельної ділянки певного виду використання, визначеного у ст. 121 ЗК України.
Законодавство України не містить чіткої та вичерпної відповіді на окремі запитання, які виникають під час процедури безоплатної приватизації. Разом із тим вирішення окресленої проблематики на практиці можливе шляхом використання системного підходу, який передбачає застосування норм права, практики ЄСПЛ, ідей та концепцій, у тому числі принципу верховенства права, у їх взаємозв’язку з метою справедливого та ефективного вирішення спорів та конфліктів.
