Внесення ідентифікуючих змін до актового запису про смерть особи. Що зі строком для прийняття спадщини?
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 грудня 2025 року у справі № 761/39934/24, провадження № 61-11310св25, було надано правову оцінку початку перебігу строку для прийняття спадщини у випадках після внесення до актового запису про смерть змін, які дозволили ідентифікувати особу померлого. Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України). Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України). Відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом. 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», яка постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 доповнена пунктом 3, яким встановлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 719 редакцію пункту 3 постанови № 164 від 28 лютого 2022 року змінено та викладено в такій редакції: «Перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини».
На підставі постанови Кабінету Міністрів України № 469 від 09 травня 2023 року пункт 3 виключено із постанови № 164 від 28 лютого 2022 року. Верховний Суд, зокрема у постанові від 25 січня 2023 року № 676/47/21, дійшов висновку, що пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.
Водночас Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» № 3450-ІХ від 08 листопада 2023 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 20, згідно з яким у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом двох років з дня його припинення або скасування у випадку, якщо смерть фізичної особи зареєстрована пізніше ніж через один місяць з дня смерті такої особи або дня, з якого її оголошено померлою, строки, встановлені статтями 1269, 1270, 1271, 1272, 1273, 1276, 1277, 1283, 1298 ЦК України, обчислюються з дня державної реєстрації смерті особи. При цьому часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця або день, з якого спадкодавця оголошено померлим, незалежно від часу державної реєстрації смерті.
Положення абзацу першого цього пункту застосовуються також до спадщини, яка відкрилася після введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до набрання чинності Законом України № 3450-ІХ від 08 листопада 2023 року, а також до спадщини, яка відкрилася до введення воєнного стану, строк для прийняття якої не сплив до його введення, за умови, що свідоцтво про право на спадщину не було видано жодному зі спадкоємців.
Звертаючись до суду із розглядуваним позовом, ОСОБА_1 вказувала, що відповідач є таким, що втратив право на спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_6, а видане відповідачу свідоцтво про право на спадщину є недійсним, оскільки з дати складення актового запису про смерть сина, а саме 06 липня 2022 року, і до звернення відповідача до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини (17 січня 2023 року) пройшло більше шести місяців.
Суди попередніх інстанцій, встановивши, що фактично ідентифікуючі відомості про особу померлого були зареєстровані 12 серпня 2022 року шляхом внесення відповідних змін до раніше складеного актового запису про смерть невідомої особи, правильно відхилили доводи ОСОБА_1 про те, що відповідач, подавши 17 січня 2023 року нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті сина, пропустив строк для прийняття спадщини.
Колегія суддів погоджується з цим висновком, оскільки відомості про смерть ОСОБА_5 зареєстровані лише 12 серпня 2022 року, а до цього інформація у державному реєстрі свідчила про смерть невідомої особи. Тому у відповідача не було правових підстав для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті сина. Такий висновок судів повністю узгоджується з вищенаведеними положеннями пункту 20 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Звертає на себе увагу і той факт, що сама позивачка із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті сина звернулася 01 листопада 2022 року, тобто також після внесення до актового запису про смерть змін, які дозволили ідентифікувати особу померлого.
Доводи скарги про те, що відповідач проводив впізнання тіла та був обізнаний про смерть сина, у цьому випадку на правильність вирішення спору не впливають, оскільки з матеріалів справи вбачається, що впізнання було проведено 11 серпня 2022 року, а вже 12 серпня 2022 року до актового запису були внесені відповідні зміни.
Колегія суддів також враховує, що нотаріус видав відповідачу свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті сина, а отже, у ОСОБА_2 не було потреби у зверненні до суду із позовом про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Для отримання індивідуальної консультації телефонуйте за номером: +38 (067) 405 69 55 (дзвінки приймаємо до 19:00), пишіть у Viber цілодобово або звертайтесь на електронну пошту: zemfondgroup@gmail.com.
Завжди раді вам допомогти! Ваш Земельний Фонд України.
Коментарі