Спадщина - дуже тонке питання, яке посварило між собою не один десяток родичів. Здавалося б, захиститися від чвар та суперечок навколо розділу майна можна було б заповітом, але все не так просто.
Деяких людей можуть позбавити спадщини попри непорушне, як здається, право на неї.
За законом позбавити спадщини спадкоємців можна, але треба буде обґрунтувати свою позицію і надати належні докази.
Часто буває, що після смерті родича починається справжня війна за належне йому майно, і одні спадкоємці починають вдаватися до маніпуляцій, тільки б отримати більше.
Буває і так, що після смерті людини на порозі з’являються діти, яких вона не бачила кілька десятків років і які не брали участі у догляді за померлим чи завдавали йому психологічних чи фізичних страждань. І тоді виникає питання, як позбавити таких осіб частки спадщини? Тож давайте розбиратися, хто і за що може бути викреслений із заповіту самим спадкодавцем чи судом.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.
Обов’язкова частка
Особа має право розділити спадкове майно на свій розсуд та призначити спадкоємців за допомогою заповіту. Але закон, крім цього, гарантує обов’язкову частку майна певній категорії осіб і це:
малолітні діти;
неповнолітні діти;
повнолітні непрацездатні діти спадкодавця;
непрацездатна вдова (вдівець);
непрацездатні батьки.
Вони успадковують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.
Право на обов’язкову частку у спадщині не залежить від згоди інших спадкоємців та волі спадкодавця. Не важливо також, чи проживали такі особи спільно зі спадкодавцем. Але, якщо інші спадкоємці заперечують проти видачі свідоцтва про право на спадщину на обов’язкову частку, то вони можуть звернутися з відповідним позовом до суду.
❗️Що важливо, заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині. У частині позбавлення права на спадкування обов'язкового спадкоємця заповідальне розпорядження є недійсним, що в свою чергу не тягне недійсність інших частин заповіту. Але розмір такої частки може бути зменшений судом, якщо мали місце погані відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, або спадкоємці не надавали необхідної допомоги спадкодавцю, аморально себе поводили з ним або з іншими спадкоємцями і так далі. А також, якщо спадкодавець вже виділяв їм частку свого майна за життя.
Позбавлення частки
Інші потенційні спадкоємці у випадку їх недоброчесної поведінки відносно спадкодавця позбавляються права на отримання у спадщину будь-якого майна або грошових коштів. Така звільнена частка пропорційно ділиться між іншими спадкоємцями. Усунення від права на спадкування за законом може відбуватися тільки після смерті спадкодавця.
Статтею 1224 Цивільного Кодексу України визначено, коли спадкоємці усуваються від права на спадкування як за заповітом, так і за законом, але тільки на підставі рішення суду:
1) Позбавлення життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або замах на життя спадкоємців (але якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив їх своїми спадкоємцями за заповітом, то усунути їх вже не можна).
Докази: вирок суду, що набрав законної сили.
Винятки: осіб до 14 років та громадян, які визнанні судом недієздатними, не можуть позбавити спадщини, оскільки такі особи є неосудними; також не можна позбавити спадщини осіб, якщо вбивство було вчинено через необережність, а не умисно.
2) Створення перешкод, які не давали змогу скласти заповіт або внести до нього зміни чи скасувати заповіт (наприклад, примушення до складання заповіту чи до відмови від заповіту).
Важлива умова: ці дії призвели до виникнення права на спадкування у них самих чи в інших осіб або до збільшення їхньої частки у спадщині.
3) Батьки дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини. Або батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
4) Одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду. Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, набутому ними за час цього шлюбу.
5) За рішенням суду, якщо встановлено, що спадкоємець ухилявся від надання допомоги спадкодавцеві, який був у безпорадному стані.
Безпорадний – це стан особи через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво, коли вона не може самостійно справлятися з основними потребами, її необхідний догляд, допомога та піклування. Факт ухилення встановлюється судом. Суд повинен зіставити факт ухилення особи від надання допомоги, факт перебування спадкодавця в безпорадному стані та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.
Важливо, що навіть якщо спадкоємці не входять до кола родичів, яким надано право звернення до суду для визнання шлюбу недійсним, вони мають право звернутися як особи, права яких порушені у зв’язку з реєстрацією цього шлюбу, оскільки через укладення такого шлюбу вони не отримають належну їм частку спадщини.
💡Не забувайте, що професійна правова допомога допоможе запобігти ризикам для сторін, захистити ваші права та позбавити від неприємних ситуацій.
Щодо отримання консультацій та послуг можна звернутись до нашого адміністратора https://www.facebook.com/profile.php?id=100000061951018 написавши в особисті повідомлення, або зателефонувати за номером +380674056955
Все буде Україна!
Також, долучайтесь до нас у соціальних мережах:
• Telegram https://t.me/zemfondukraine
• Facebook https://www.facebook.com/groups/zemfondua
• Наш сайт https://www.zemfond.net