Штраф за дерево: як за самовільне очищення власної ділянки від самосійних лісів власникам нараховують космічні суми за «незаконну вирубку»
Власник земельного паю вирішив привести свою ділянку до ладу: прибрати дерева, які самостійно виросли на сільськогосподарській землі, та повернути її до обробітку. Здавалося б, цілком логічне рішення: земля приватна, отже, власник має право нею розпоряджатися.
Однак на практиці таке розчищення може обернутися серйозними юридичними проблемами - від адміністративного штрафу до вимог відшкодувати значну суму шкоди за незаконну вирубку. Проблема полягає в тому, що не кожні дерева на приватній земельній ділянці мають однаковий правовий статус. Самосійні насадження на сільськогосподарській землі та самозаліснена земельна ділянка - це різні правові ситуації, які не можна ототожнювати.
Тому перш ніж братися за бензопилу, варто з’ясувати: який правовий режим має земельна ділянка, чи не набула вона статусу самозалісненої та які правила видалення дерев застосовуються саме у вашому випадку.
Самосійні дерева та самозаліснена земельна ділянка: у чому різниця?
Сам факт появи дерев на сільськогосподарській земельній ділянці ще не означає, що вона автоматично стала лісом або набула статусу самозалісненої. Самозаліснена земельна ділянка - це земельна ділянка, на якій природним шляхом виросла лісова рослинність, і яка відповідно до законодавства може бути віднесена до самозаліснених земель. Для таких земель передбачені окремі правові механізми, зокрема щодо їх виявлення, обліку та віднесення до самозаліснених.
Отже, наявність дерев на полі, городі чи земельному паї сама по собі не дає підстав автоматично застосовувати до нього правовий режим лісу. Але й право приватної власності не означає, що власник може ігнорувати спеціальні обмеження, якщо вони застосовуються до конкретної території. Саме тому перед видаленням насаджень необхідно встановити правовий статус землі та самих дерев.
Чи можна спиляти дерево у власному дворі
Для приватних земельних ділянок Порядок №1045 встановлює спеціальний виняток.
Пункт 10 Порядку передбачає, що видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, та на присадибній ділянці здійснюється за рішенням власника або користувача земельної ділянки без сплати відновної вартості. При цьому пункт 3 Порядку прямо виключає випадки, передбачені пунктами 7–10, із загальної ордерної процедури.
Таким чином, якщо йдеться про звичайне дерево на приватній земельній чи присадибній ділянці в населеному пункті, для його видалення за Порядком №1045 власнику не потрібно проходити загальну процедуру отримання ордера і сплачувати відновну вартість.
Але це правило не слід трактувати як абсолютний дозвіл знищувати будь-які об’єкти рослинного світу на приватній землі. Необхідно враховувати спеціальні режими територій та об’єктів природно-заповідного фонду, охоронюваних видів рослин, лісового фонду, пам’яток природи та інші встановлені законом обмеження. Так само має бути достовірно встановлено, що дерево справді знаходиться в межах приватної земельної ділянки, а не за її межею - наприклад, на комунальній території.
Коли спилювання дерева буде законним
У підсумку спилювання може бути законним, якщо воно здійснюється власником приватної земельної чи присадибної ділянки у випадку, прямо передбаченому Порядком №1045; власником приватної нелісової ділянки за межами населеного пункту відповідно до Порядку №802; на підставі належного ордера компетентного органу; у межах будівельного майданчика за наявності передбаченої законом будівельної документації; балансоутримувачем щодо аварійних, сухостійних та фаутних дерев відповідно до встановленої процедури; або негайно - за наявності передбаченої законом реальної загрози життю, здоров’ю чи майну та з подальшим оформленням необхідних документів.
Але жодне з цих правил не можна застосовувати ізольовано від спеціального правового статусу дерева чи території. Тому перед видаленням дерева ключовим є не питання «чиє воно», а комплексна відповідь на питання де воно росте, який правовий режим має земля і насадження, хто приймає рішення про видалення та який документ вимагає закон.
Якщо ж рубка проведена незаконно, адміністративний штраф може бути лише одним із правових наслідків. За наявності належно встановленої шкоди її розмір обчислюється за відповідними таксами та може бути стягнутий окремо, а у випадках, передбачених Кримінальним кодексом, дії можуть отримати і кримінально-правову оцінку.
Що варто пам’ятати власникам паїв?
Найбільша помилка - вважати, що приватна власність на земельну ділянку автоматично дає право самостійно знищувати всі дерева, які на ній виросли.
Водночас не можна стверджувати й протилежне: що будь-яке дерево на сільськогосподарській землі є лісом, а його видалення - незаконною вирубкою.
Кожна ситуація потребує окремої правової оцінки. Важливо встановити цільове призначення земельної ділянки, її фактичний та юридичний статус, наявність ознак самозаліснення, правовий режим насаджень і порядок, за яким допускається їх видалення.
Висновок: перш ніж розчищати зарослий пай або присадибну ділянку, перевірте її правовий статус. Самовільне видалення насаджень без з’ясування цих обставин може коштувати власнику значно дорожче, ніж послуги з юридичної консультації.
Право власності потрібно захищати, але робити це варто з урахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства.
Для отримання індивідуальної консультації телефонуйте за номером: +38 (067) 405 69 55 (дзвінки приймаємо до 19:00), пишіть у Viber цілодобово або звертайтесь на електронну пошту: zemfondgroup@gmail.com.
Завжди раді вам допомогти! Ваш Земельний Фонд України.
Коментарі