Деякі наші дописувачі питають, як вийти із ситуації коли наприклад відсутній прохід чи проїзд до своєї земельної ділянки, як вийти з цього положення, чи навпаки, хтось має бажання здійснювати прохід чи проїзд через вашу земельну ділянку.
Потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби іншим способом.
Вирішення цих проблем передбачено діючим законодавством України. А саме, шляхом встановлення СЕРВІТУТУ.
Що ж таке Сервітут?
Відповідно до статті 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельноїділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.
Як зазначено в статті, сервітут можливо встановити на постійній основі, або на деякий час(строковий чи безстроковий), для вирішення якихось питань. Отже в кожному окремому випадку потрібно чітко розуміти потребу увстановленні земельного сервітуту.
Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), необхідно враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном (п. 22-2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7).
Також необхідно розуміння щодо виду сервітуту.
Сервітут може бути оплатним або безоплатним, встановлюється для проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації, тощо.
Згідно статті 401 ЦК право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Статтею 403 ЦК України визначено, що сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном.
Відповідно до статті 404 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації, тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту.
Порядок укладення та форма сервітуту.
Частиною першою статті 100 ЗК України визначено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).
Однією з основних ознак сервітуту, який підлягає встановленню за рішенням суду, є неможливість задоволення інтересів у будь-який інший спосіб у ситуації, коли власник і потенційний сервітуарій не можуть досягнути згоди щодо встановлення сервітуту або способу його здійснення, плати тощо. Умовою встановлення сервітуту у такий спосіб є те, що позивач має довести у суді, що нормальне функціонування його господарства чи задоволення його інтересів при використанні свого майна неможливе без встановлення сервітуту.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2019 року по справі № 607/12777/17, провадження № 61-45979 св 18 (ЄДРСРУ № 79250242) зокрема суд підкреслив, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про встановлення земельного сервітуту, якщо судом встановлено, що неможливість використання майна зумовлена діями самого позивача тобто Обов'язковою умовою встановлення земельного сервітуту є неможливість задоволення потреби особи, яка вимагає встановлення сервітуту, в інший спосіб.
Неможливості задоволення потреб зацікавленої особи іншим способом, аніж встановленням земельного сервітуту. Така умова встановлення сервітуту слідує із визначення цього правового інституту, а тому суди в усіх справах цієї категорії встановлюють наявність такої обставини. Оскільки для цього необхідна наявність спеціальних знань, то без експерта тут не обійтися. Нагадаємо, що висновок експерта може бути підготовлений також на замовлення учасника справи (в нашому випадку – зацікавленої у сервітуті особі).
Висновок експерта про можливість задовольнити потреби зацікавленої особи іншим шляхом, ніж встановлення сервітуту, є підставою для відмови судом у задоволенні позову про встановлення земельного сервітуту (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 484/690/16-ц).
Правова позиція Верховного суду з даної категорії справ.
У постанові від 17 вересня 2018 року, прийнятій за результатами розгляду справи № 127/1417/16-ц, суд прийшов до висновку, що правові підстави для обтяження сервітутом чужої земельної ділянки відсутні у разі, якщо встановлена можливість користування майном позивача яким-небудь іншим способом.
22 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 348/1992/16-ц, провадження № 61-45579св18 (ЄДРСРУ № 81952852) досліджував питання встановлення земельного сервітуту за рішенням суду.
На підставі рішення суду сервітут встановлюється у тому випадку, якщо власник земельної ділянки не надає згоду на встановлення сервітуту, а іншим способом забезпечити права особи, яка зверталась за встановленням сервітуту, неможливо.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом про встановлення сервітуту, повинна довести своє порушене, заперечене чи невизнане право, підтвердити позовні вимоги належними доказами.
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України (стаття 124 Конституції України).
Щодо відповідності вимогам законодавства проекту договору про встановлення сервітуту.
Предмет договору сервітуту.
При укладені договору сурвітуту варто вказати конкретні параметри земельної ділянки (її частини), відносно якої встановлюється сервітут (кадастровий номер, місце розташування, площа, цільове призначення і т.д.). Такі відомості зазначаються в договорі сервітуту відповідно до правовстановлюючих документів власника/користувача такої земельної ділянки та відомостей Державного земельного кадастру і Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Якщо договір земельного сервітуту укладається стосовно частини земельної ділянки, то в ньому обов’язково треба зазначити опис місця розташування з визначенням меж поширення права земельного сервітуту на плані (схемі).Користування сервітуарієм чужою земельною ділянкою без відповідної технічної документації та без визначення на місцевості меж дії земельного сервітуту може бути підставою для визнання договору про встановлення земельного сервітуту недійсним у судовому порядку.
ВИСНОВОК: Єдиною законною умовою встановлення земельного сервітуту є фактична неможливість задовольнити потреби власника та/або землекористувача в інший законний спосіб.
Шановні учасники групи #ЗемельнийфондУкраїни, користуйтесь нашими порадами та діліться ними з знайомими, а якщо виникнуть питання щодо цієї теми чи будь якої іншої, то наші фахівці мають всі необхідні можливості аби надати якісну консультацію та кваліфіковану допомогу кожному.
Також, долучайтесь до нас у соціальних мережах:
• Telegram https://t.me/zemfondukraine
• Facebook https://www.facebook.com/groups/zemfondua
• Наш сайт https://www.zemfond.net
Comments