top of page

Подвійна реєстрація права оренди: практика КЦС ВС за вересень 2022 року

  Верховний Суд опублікував щомісячний огляд актуальної судової практики Касаційного цивільного суду у складі ВС за вересень 2022 року. Зокрема, практика стосується і спорів, що виникають із земельних правовідносин.

      У цій категорії справ відображений висновок з постанови Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі №177/31/21 (провадження №61-4702св22) про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки. Спір стосується правочину, вчиненого сторонами під час дії іншого правочину, укладеного між тими ж сторонами.

    Суть справи: Особа звернулася до Селянського (Фермерського) господарства про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

    Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у 2009 році між позивачем та СФГ укладено договір оренди земельної ділянки строком на 10 років. Пізніше зі змісту витягу з ДЗК позивач дізналася, що Криворізька районна державна адміністрація здійснила реєстрацію речового права на спірну земельну ділянку СФГ зі строком дії 10 років.

   Позивач зазначила, що договір оренди від 07 серпня 2015 року укладений з порушенням чинного законодавства та є недійсним, оскільки на день укладення цього договору був чинним договір від 2009 року, укладений між нею та відповідачем, тобто мала місце подвійна реєстрація договорів оренди щодо земельної ділянки.

     На думку позивача, вказане стало наслідком неправомірних дій державного реєстратора, який зареєстрував вказаний договір без її відома. Крім того, на обґрунтування позову позивач вказувала на відсутність між ними письмової згоди щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 2009 року, а також згоди на його розірвання.

  Суд першої та апеляційної інстанції відмовили взадоволенні позову, мотивуючи тим, що чинне законодавство не містить заборони укладення між сторонами нового договору оренди землі, за умови наявності іншого договору оренди між сторонами щодо тієї ж саме земельної ділянки, якщо при цьому не порушуються права інших осіб на земельну ділянку. 

Правова позиція Верховного Суду:

   Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за ст.18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації. У разі якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. 

  Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує ч.2 та 3 ст. 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. У випадку оспорювання самого факту укладення правочину такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення. 

    Заявляючи вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки  від 07 серпня 2015 року з тих підстав, що вона вказаний договір не укладала (не підписувала), позивач відповідної експертизи призначити не просила. Вказаний правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, зокрема, позивач як орендодавець надала у строкове, платне користування земельну ділянку на строк 10 років, що підтверджується копією договору оренди земельної ділянки від 07 серпня 2015 року та копією Акта про передачу та прийом земельної ділянки.

    Установивши, що за взаємною згодою сторін укладено новий договір оренди землі, а жодна зі сторін проти цього не заперечувала, суди дійшли правильних висновків про те, що позивач не довела обставин, які б свідчили про недійсність укладеного договору оренди земельної ділянки та порушення прав позивача при укладенні оспорюваного правочину.

   Факт реєстрації двох договорів оренди, які укладено між тими самими сторонами, не свідчить про недійсність оспорюваного договору, не свідчить про подвійність реєстрації права оренди, оскільки укладені не з іншою особою, яка є відмінною від попереднього орендаря.

     Тому суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов правильних висновків про відмовуу задоволенні позову.

Власникам землі які звертаються до нас за допомогою наші спеціалісти можуть надати більш розгорнуті консультації з питань які вас цікавлять. Незабувайте, що професійна правова допомога допоможе запобігти ризикам для сторін, захистити їх від неправомірних дій та позбавити від неприємних ситуацій. Щодо отримання консультацій та послуг можна звернутись до нашого адміністратора https://www.facebook.com/profile.php?id=100000061951018 написавши в особисті повідомлення, або зателефонувати за номером +380674056955

Все буде Україна

Також, долучайтесь до нас у соціальних мережах:

* Наш сайт   https://www.zemfond.net


221 просмотр0 комментариев

Недавние посты

Смотреть все
bottom of page