Алгоритм експорту та зед-контракти

Юрист Земельного Фонду України,

Ірина Назаренко

У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан з подальшим його подовженням. Всі ми живемо в реаліях не воєнного стану, а в реаліях справжньої війни. Законодавець максимально та оперативно працює над змінами в законодавстві щодо реальних потреб ведення бізнесу в умовах війни. Сьогодні публікація буде стосуватись ведення Агробізнесу в реаліях війни.

Які юридичні аспекти слід урахувати, готуючи й супроводжуючи ЗЕД-контракт

Війна змінила всі сфери господарської діяльності в Україні, й агробізнес — не виняток. Блокування морських портів України, які були осередком відвантаження на експорт левової частки сільськогосподарської продукції, змусило аграріїв шукати нові логістичні шляхи. 

Якщо до початку війни аграрії здебільшого користувалися послугами трейдерів чи брокерів, то в теперішніх нестабільних умовах наважуються самотужки шукати покупців й експортувати свою продукцію, нехай навіть у невеликих обсягах. Серед основних способів доставляння в країни ЄС — залізничний і автомобільний транспорт. Оскільки національне законодавство та законодавство окремих країн-імпортерів змінюється, проаналізуємо, які найголовніші десять юридичних аспектів слід ураховувати. 

1. Державні обмеження експорту деяких видів сільськогосподарської продукції. 

В умовах воєнного стану держава встановила заборону на експорт жита, вівса, гречки, солі, мінеральних або хімічних добрив (фосфорні, калійні й інші) та запровадила ліцензування експорту таких сільськогосподарських товарів, як пшениця, суміш пшениці та жита (меслин), м’ясо та яйця свійських курей, ВРХ, цукор, просо й ін. Разом із тим, спростила процедуру ліцензування для таких товарів. Тепер ліцензію можна отримати автоматично протягом однієї доби. Для цього експортеру слід надіслати на електронну пошту Мінекономіки або подати через Єдиний державний вебпортал електронних послуг: 

• заявку на видачу безоплатної ліцензії за формою, затвердженою наказом Міністерства економіки України від 9 вересня 2009 року №991; 

• лист-звернення щодо оформлення ліцензії (лист довільної форми з проханням видати ліцензію); 

• документ, що підтверджує поставку (наприклад, контракт). 

2. Акредитація експортера. 

Експортер має стати на облік й отримати обліковий номер у митних органах. Для цього слід одноразово подати заяву в підрозділах митниці та/або пунктах пропуску через кордон. Стати на облік можна, здійснюючи першу експортну операцію. Утім, через тривалість процедури й можливі затримки в оформленні доцільно робити це завчасно. 

3. Митне оформлення (декларування). 

Основний документ для оформлення експорту — митна декларація, яка заповнюється на бланках у паперовому або електронному вигляді. Порядок її заповнення й перелік документів, які додаються (а також підстав відмови в прийнятті митної декларації), встановлює законодавство. Товари, що переміщують через митний кордон України, декларують у митному органі, який їх оформлює. Для перевезення залізничним й автомобільним транспортом потрібно оформити окрему митну декларацію на кожну одиницю такого транспорту. 

4. Зовнішньоекономічний договір (ЗЕД-контракт). 

Укладати його з контрагентом для експорту агропродукції треба обов’язково. Якщо детальносформульовано умови, то більше шансів запобігти виникненню надалі спорів. Дуже важливо чітко визначити право, яке застосовуватимуть до відносин за контрактом (на практиці часто застосовують різне право до різних частин контракту). На що ще треба звернути увагу: 

• ціна та загальна вартість контракту; 

• кількість і якість товару, пакування й маркування; 

• умови й порядок здійснення платежів; 

• мови постачання; 

• штрафні санкції за порушення умов контракту; 

• форс-мажорні обставини; 

• порядок урегулювання спорів. 

У європейських країнах допускається оформлення домовленості щодо постачання продукції електронною поштою. Вітчизняне законодавство вимагає дотримання простої письмової форми ЗЕД-контрактів, якщо хоча б одна зі сторін договору є резидентом України. Що ж до співпраці з міжнародними організаціями, то зазвичай у них є власна стандартна форма контракту, у разі недотримання якої контракт може бути визнано недійсним — відповідно до визначеного арбітражним застереженням порядку. Такими організаціями є Міжнародна організація торгівлі зерном і кормами (GAFTA), Федерація асоціацій торгівлі олійними культурами, насінням та жирами (FOSFA) й ін. 

5. Підтвердження походження товару. 

Агроекспорт до країн ЄС обмежено квотами в межах Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. У межах квот ця продукція не оподатковується ввізним митом. Водночас постачання понад квоти передбачає сплату ввізних мит. 

Якщо експортер має сертифікат походження форми EUR.1 (для товарів вартістю до 6000 євро — декларація походження), то він може скористатись преференціями в рамках вільної торгівлі між Україною та ЄС відповідно до Угоди про асоціацію. Часто самі контрагенти вимагають наявність сертифіката походження (його безплатно видають митні органи). 

А з 24 травня 2022 року Рада ЄС опублікувала рішення щодо лібералізації умов торгівлі з Україною й на рік скасувала всі ввізні мита, передбачені Угодою про асоціацію. 

6. Дотримання вимог щодо безпеки та якості.  

Вимоги країни-імпортера, яких має дотримуватися експортер, визначають залежно від виду товару. Загалом їх поділяють на технічні, екологічні, вимоги щодо санітарних і фітосанітарних заходів. 

Актуальна інформація щодо основних вимог до продукції, яку ввозять у ЄС, доступна в режимі онлайн на інтернет-ресурсі Європейської Комісії — Access2Markets — після заповнення форми (вкладка «вимоги до товару» — Import requirements). Крім того, контрагенти можуть вимагати від постачальника сертифікат відповідності певному міжнародному стандарту (ISO 22000, FSSC 22000, BRC, IFS). Такі сертифікати не є обов’язковими для ввезення товарів, однак можуть бути умовою для реалізації продукції. У торговельних мережах і великих продуктових компаніях ЄС установлюють вимоги до постачальників щодо наявності сертифіката відповідності системи менеджменту GFSI (Глобальна ініціатива з безпечності харчових продуктів), якій відповідають такі стандарти сертифікації: FSSC 22000; IFS Food Standard; BRC Global Standard; SQF CODE; Global Red Meat Standard (GRMS); GLOBAL GAP; Canada GAP Scheme; GlobalAquaculture Alliance Seafood Processing Standard; PrimusGFS Standard; IFS PACsecure. 

З огляду на можливі особливості вимог щодо імпорту агротоварів залежно від вибору контрагента на етапі домовленостей слід провести детальний аналіз вимог національного законодавства країни-імпортера та комерційних вимог контрагента. 

7. Дозволи на міжнародні автоперевезення. 

До початку війни не всі країни надавали можливість українським аграріям експортувати продукцію власним автотранспортом через його невідповідність екологічним вимогам. З огляду на це компанія-експортер повинна була отримувати спеціальні дозволи на міжнародні автомобільні перевезення. 

Утім, через суттєве вповільнення постачання продовольства з України низка країн зменшила вимоги щодо перетину їх кордону українськими вантажівками. За повідомленням Європейської Бізнес Асоціації, на 4 квітня 2022 року було скасовано двосторонні та транзитні дозволи на перевезення територією семи країн ЄС, зокрема з Болгарії, Угорщини, Італії, Данії, Латвії, Естонії, Литви, а також територією Грузії й Туреччини. Згоду на транзитні перевезення без дозволів надала і Словаччина. Також налагоджено механізм бездозвільного проїзду всім гуманітарним вантажам з Молдовою, Румунією, Словенією, Австрією, Чехією, Польщею, Німеччиною, Нідерландами та Литвою. Деякі ще й зберігають вимогу про відповідність вантажівки екологічному стандарту «Євро 3». 

8. Вивізне мито. 

Митний кодекс України передбачає, що на товар, який вивозять за межі нашої митної території, може накладатися вивізне мито. Залежно від виду товару (за кодом УКТ ЗЕД) експортеру слід визначити наявність чи відсутність вимог по сплаті вивізного мита. Для прикладу, вивізне мито встановлено на товари, перелічені в Законі України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» та Законі України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур». 

9. Способи оплати та валютний контроль. 

Здебільшого сторони обирають такі форми платежів за ЗЕД-контрактом: 

• аванс (передоплата) — актуально у разі початку роботи з новим контрагентом; 

• акредитив — відокремлене від основної ділової операції абстрактне боргове зобов’язання уповноваженого банку-виконавця. Іншими словами, ця форма платежу передбачає боргове зобов’язання уповноваженого банку покупця здійснити перерахування коштів на користь продавця за умови надання визначеного переліку документів й умов акредитива; 

• інкасо — продавець уповноважує свій «рідний» банк одержати від покупця за посередництвом банку-покупця платіж проти передачі документів, які свідчать про факт відвантаження товару. 

Типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті, закріплені чинним законодавством України. Щодо експортних контрактів рекомендуються такі форми оплати, як документарний акредитив і документарне інкасо (з гарантією). 

Незалежно від обраної форми оплати слід пам’ятати, що українське законодавство встановлює граничний строк розрахунків за ЗЕД-контрактами, який становить 365 календарних днів (не поширюється на операції до 400 тис. гривень). Однак з 5 квітня цього року НБУ скоротив граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями з 365 до 90 календарних днів. 

10. Урегулювання спорів.

Часто на практиці одна зі сторін не виконує або не може виконати умови ЗЕД-контракту, внаслідок чого друга сторона зазнає збитків чи іншої шкоди. В таких ситуаціях важливу роль у поновленні порушених прав і відшкодуванні шкоди відіграє положення ЗЕД-контракту щодо порядку урегулювання спорів або відповідне арбітражне застереження. 

Обираючи національний суд однієї зі сторін чи арбітраж, учасникам угоди варто, серед іншого, звернути увагу на право, що буде застосовуватись для урегулювання спору. Крім того, вибір юрисдикції також упливатиме на вартість і строк розглядання спору в суді чи арбітражі. 

Відсутність належно сформульованих положень про порядок урегулювання спорів за ЗЕД-контрактом може призвести до значних фінансових втрат. 

В умовах теперішньої ситуації правове регулювання агробізнесу та, зокрема, експортних операцій щоденно зазнає стрімких змін, тому для підготовки й супроводу ЗЕД-контракту варто залучати фахівців. 

 

Спеціалісти Земельного фонду можуть надати більш розгорнуті консультації з будь яких юридичних питань, як фізичним особам, так і юридичним особам. У разі потреби надати юридичний супровід щодо спірних правовідносин.

Щодо отримання консультацій та послуг можна звернутись до наших адміністраторів групи написавши в особисті повідомлення.

20 просмотров0 комментариев