Хто має платити за свій город, навіть якщо він просто стоїть пусткою?
- anna.ros688
- 11 годин тому
- Читати 3 хв
Якщо у власності чи користуванні є сільськогосподарські угіддя, виникає обов’язок визначати та сплачувати за них мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ).
Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» передбачено, що для платників податків - фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, запроваджено поняття мінімального податкового зобов’язання (далі - МПЗ).
Йдеться про так званий мінімальний податок - МПЗ за свій пай.
Відповідно до пункту 64 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України МПЗ в Україні запроваджено з 1 січня 2022 року.
Це новий механізм оподаткування, який покликаний забезпечити справедливі умови для аграріїв та збільшити надходження до бюджету.
МПЗ поширюється на власників та користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, а також у їх межах, якщо розмір ділянки становить 0,5 га і більше.
За загальним правилом МПЗ сплачує власник земельної ділянки. Проте якщо він передав земельну ділянку в користування (оренду, суборенду, емфітевзис, позичку) іншій особі, то визначає та сплачує (за потреби) МПЗ саме користувач (п. 381.3 Податкового кодексу України).
Тобто якщо власник не передав земельну ділянку в користування (обробляє її самостійно або взагалі не обробляє), МПЗ сплачує власник.
Якщо земельну ділянку передано в користування, МПЗ сплачує користувач. Але це правило діє лише за умови, що право користування зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Реєстр прав). Якщо право користування не зареєстроване в Реєстрі прав, МПЗ визначає власник або той користувач, за яким зареєстровано відповідне право.
Якщо земельна ділянка перебувала у власності чи користуванні не повний рік, МПЗ визначається пропорційно періоду володіння (користування). Відповідно до пп. 381.1.4 Податкового кодексу України МПЗ визначають:
попередній власник (користувач) - за період із 1 січня звітного року до початку місяця, в якому припинилося право;
новий власник (користувач) - за період із початку місяця, в якому набуто право власності (користування), до кінця року.
Отже, МПЗ зобов’язані сплачувати:
власники земельних ділянок;
орендарі;
інші користувачі, які користуються землею на законних підставах.
Розрахункова сума МПЗ визначається за формулами, встановленими статтею 381 Податкового кодексу України, залежно від наявності нормативної грошової оцінки відповідної земельної ділянки або нормативної грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим чи відповідній області з урахуванням коефіцієнта індексації, а також кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебувала у власності чи користуванні платника податків.
МПЗ розраховується як різниця між загальною сумою сплачених податків та мінімальною сумою податку, визначеною як частка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Юридичні особи самостійно проводять розрахунок МПЗ залежно від обраної системи оподаткування (наприклад, фермерські господарства, ФОП тощо).
Для фізичних осіб, які не зареєстровані як ФОП (пп. 170.14.5 Податкового кодексу України), МПЗ нараховує орган ДПС за податковою адресою особи до 1 липня року, наступного за звітним, та надсилає податкове повідомлення-рішення із зазначенням розміру та строків сплати.
Якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове повідомлення-рішення до 1 липня, фізична особа звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату МПЗ.
Водночас законодавством передбачено певні пільги, які можуть звільнити або зменшити суму МПЗ.
Основні категорії платників, які можуть претендувати на пільги:
власники земельних ділянок, що використовуються дачними та садівничими кооперативами;
власники земель запасу;
власники невитребуваних земельних часток (паїв);
власники земельних ділянок, що перебувають у консервації, забруднені вибухонебезпечними предметами або визнані непридатними для використання.
Таким чином, мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) - це мінімальний платіж, який має сплатити власник або користувач земельної ділянки сільськогосподарського призначення.
Тобто навіть якщо ви не використовуєте свою землю та не отримуєте з неї прибутку (вона стоїть пусткою), за певних умов ви все одно зобов’язані сплатити державі мінімальну суму податку.
Фізичні особи сплачують МПЗ на підставі податкового повідомлення-рішення, врученого контролюючим органом.
Підприємці самостійно розраховують суму МПЗ та подають у складі декларації за податковий рік додаток із розрахунком загального МПЗ.
Для отримання індивідуальної консультації звертайтесь за телефоном: +38 (067) 405 69 55 або пишіть на електронну пошту: zemfondgroup@gmail.com.
Завжди раді вам допомогти ваш Земельний Фонд України!
Коментарі