Діючим законодавством не передбачено обов’язку громадянина України після оголошення мобілізації, без виклику посадових осіб ТЦК та СП, проходити ВЛК з власної ініціативи

У тому разі, якщо військовозобов’язаний не отримував повісток (викликів) ні за місцем проживання, ні за місцем роботи, а також не отримував направлення на проходження ВЛК особисто, у нього не виникає обов’язку самостійно проходити ВЛК, оскільки комісія проходиться лише за направленням ТЦК та СП.

Висновок про наявність чи відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтованим, тобто зробленим на підставі всебічного, повного й об’єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність передбачених законом об’єктивних і суб’єктивних ознак, що визначають діяння (дію чи бездіяльність) як адміністративне правопорушення (проступок).

Елементами складу адміністративного правопорушення є: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт і суб’єктивна сторона.

Об’єктивна сторона складу адміністративного правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону правопорушення. Це, зокрема, протиправне діяння (дія чи бездіяльність), шкідливі наслідки діяння, причинний зв’язок між протиправним діянням і шкідливими наслідками, а також час, місце, умови, спосіб і засоби вчинення правопорушення. Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є саме протиправне діяння.

Суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення - це психічне ставлення особи до вчиненого протиправного діяння, що охоплює вину (умисел або необережність), мотив і мету. Вона визначає, як особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій, передбачала їхні наслідки і бажала їх настання або ж легковажно розраховувала на їх відвернення.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходам впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше, ніж на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування заходів адміністративного впливу уповноваженими органами та посадовими особами провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання постанови, а також виявлення причин і умов, що сприяють вчиненню правопорушень, запобігання їм, виховання громадян у дусі додержання законів і зміцнення законності.

Водночас, стаття 280 КУпАП покладає на посадову особу обов’язок при розгляді справи про адміністративне правопорушення з’ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа у його вчиненні.

Оскільки жодним нормативним актом не передбачено обов’язку громадянина України після оголошення мобілізації без виклику посадових осіб ТЦК та СП проходити ВЛК з власної ініціативи, об’єктивна сторона складу адміністративного правопорушення у цьому випадку відсутня.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов’язані з’являтися за викликом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», громадяни України зобов’язані прибувати до ТЦК та СП саме за викликом.

Враховуючи зазначене, ініціатором проходження ВЛК є не сам військовозобов’язаний, а ТЦК та СП.

Саме коли ТЦК та СП направить військовозобов’язаного на ВЛК - тільки тоді виникає обов’язок у особи цей ВЛК пройти. Якщо ж ТЦК та СП не направляло військовозобов’язаного на ВЛК, відсутній склад правопорушення з боку військовозобов’язаного щодо несвоєчасного проходження ВЛК.