top of page

Декларування та сплата податків українськими біженцями за кордоном

Ірина Назаренко,

юрист Земельного Фонду України

Для подачі податкових декларацій лишається чуть більше двох тижнів. Так, відповідно до податкового законодавства з 1 січня і до 1 травня кожного року передбачено обов’язок громадянина України подати до Державної податкової служби (ДПС) річну декларацію про майновий стан і доходи за попередній рік.

В середньому щороку таких декларацій подавалось 600-700 тис, які у більшості випадків стосувались: державних службовців; фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність; доходів, з яких податок не сплачено; перерахунку податкового зобов’язання у зв’язку з отриманням права на податкову знижку тощо.

За результатами деклараційної кампанії для кожної окремої особи здійснювався перерахунок, а державний бюджет отримував додатково декілька мільярдів гривень. Наприклад, за 2021 рік – 2,5 млрд грн, за 2020-й – 2,2 млрд грн.

Окремою підставою для подання такої декларації є п.п. 170.11.1, п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу (ПКУ), де зазначається що громадяни повинні задекларувати свої іноземні доходи.

Оскільки внаслідок війни з України лише до Євросоюзу виїхало близько 7,9 мільйона осіб, в основному жінки з неповнолітніми дітьми, то ці зовнішньо переміщені особи (ЗПО) мають до вищезазначеної дати подати до ДПС декларації. За умови, якщо вони планують повертатися та й взагалі залишатися громадянами України.

Хто має подавати декларації

Насьогодні, маємо перший факт того, що кількість річних декларацій фізичних осіб має значно збільшитись у 2023 році у порівнянні з попередніми роками. 2022-й до уваги не беремо, адже там було послаблення вимог закону щодо подання декларації у зв’язку з об’єктивними обставинами.

Для більшості наших громадян, які виїхали за межі України, основним джерелом їх іноземних доходів є фінансова та інша матеріальна допомога від держав, що їх прихистили, та трудові доходи. Варіант значних заощаджень, яких би вистачило на те, щоб протягом майже року проживати у в будь-якій країні ЄС можна серйозно не розглядати.

Ціновий та курсовий фактор тут головні. До того ж у більшості наших співвітчизників навіть до початку повномасштабної війни заощаджень було на три-чотири місяці перебування без роботи в Україні, не кажучи вже про Євросоюз.

Тому ті українці, хто перебуває у країнах ЄС за визначенням мають іноземні доходи, оскільки живуть або на соціальну допомогу або вже працевлаштувались та отримують трудові доходи. Тих, хто працює неофіційно не розглядаємо, оскільки ймовірно задекларувати доходи і сплатити податки їм допоможуть податкові органи країн, де вони перебувають.

Слід зазначити, що згідно п. 27 підрозділу 1 розділу XX ПКУ допомога з бюджетів країн, що прихистили українців, за 2022 і 2023 роки не оподатковується. Проте громадяни повинні задекларувати такі кошти та подати декларацію, що можна зробити через електронний кабінет платника податку.

Саме тому кількість декларацій, поданих у поточному році, може суттєво збільшитись. Щонайменше до декількох мільйонів. Якщо цього не станеться, це буде тривожним дзвіночком для української влади.

Але найцікавіше стосується трудових доходів, що вже є об’єктом оподаткування. Увагу на них повинні звернути податкова країни перебування і ДПС. Тут вступають в дію норми міжнародного податкового права, що мають вищу юридичну силу відносно українського законодавства (п.п. 2 ст. 3 розділ 1 ПКУ).

Угоди про уникнення подвійного оподаткування хоч і є "модельними", але містять безліч нюансів за кількістю зовнішньо переміщених осіб та цілих родин. Тобто, є велика кількість індивідуальних історій.

Утім, всі їх можна звести до декількох типових ситуацій: ЗПО, які отримують допомогу за державні кошти; ЗПО, які отримують допомогу та/або продовжують працювати в українській компанії; ЗПО, які працюють офіційно на іноземного роботодавця (як правило допомога у більшості країн в таких випадках знімається).

Для перших в Україні податкових зобов’язань не виникає, для других – податки вже сплачені у джерела доходу, тому знову зобов’язань немає, а от у третьої категорії наших громадян можуть виникнути податкові зобов’язання перед державним бюджетом України.

Скільки платити доведеться?

У загальному випадку все залежить від моделі, точніше їх розбіжностей, між податком на доходи фізичних осіб і персональним прибутковим податком у країні перебування, а також від наявності вищезгаданих нюансів в угодах про уникнення подвійного оподаткування між Україною та країною перебування ЗПО.

Слід окремо, звернути увагу фізичних осіб – підприємців на те, що угоди про уникнення подвійного оподаткування укладені Україною, зазвичай взагалі не покривають єдиний податок (тобто він не може бути зарахований в рахунок сплачених податків). Ця норма, як правило, стосується військового збору.

Це збільшує сукупне податкове навантаження на особу, яка має доходи в різних країнах. Наприклад, це може стосуватись значної кількості наших громадян, які є ЗПО, а в Україні зареєстровані як ФОП і отримують дохід від здачі в оренду майна.

Якщо ви не плануєте залишатись податковим резидентом України, то подальшою вашою долею будуть займатись відповідні контролюючі органи країн, де ви знаходитесь. Якщо ви таки плануєте залишитись податковим резидентом України, то маєте, щонайменше, подати до 1 травня 2023 року декларацію за умови, що отримували допомогу або офіційні трудові доходи у країні вашого перебування.

При цьому слід пам’ятати, що згідно пп. 1 п. 3 статті 102 ПКУ "відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого платник податків перебуває поза межами України, якщо таке перебування є безперервним та дорівнює чи є більшим за 183 дні".

Крім цього, вся ця історія починає сяяти новими фарбами у зв’язку з тим, що моделі персональних прибуткових податків в Україні та більшості країн ЄС існують суттєві відмінності. Саме вони мають ключове значення при визначенні податкових зобов’язань ЗПО, які вирішили залишитись податковими резидентами України.

Так, при визначенні наявності чи відсутності податкових зобов’язань ЗПО треба виходити не з порівняння перших (мінімальних) ставок податку, а з того, що записано у кожній окремій угоді про уникнення подвійного оподаткування між Україною та конкретною країною вашого перебування.

Там, як правило, записано, що на податок сплачений вами за кордоном буде робитись "знижка у вигляді кредиту проти будь-якого українського податку, обчислюваного стосовно того ж прибутку, доходу або майна, стосовно яких обчислюється український податок".

Чомусь випадково вважається, якщо ставка вище, то й зобов’язань немає. Наприклад, у Польщі, яка прихистила, найбільшу наших співвітчизників перша ставка податку 12%.

У зв’язку з цим ваші податкові зобов’язання, незважаючи навіть на величину ставки податку, у країні перебування можуть бути значно меншими, ніж якби вони були розраховані згідно норм і положень ПКУ. Це означає, що у вас виникають певні податкові зобов’язання перед українським бюджетом.

Податок сплачений за кордоном зарахується при перерахунку сплати ПДФО за попередній рік за умови що ви взяли довідку про доходи, переклали її, нотаріально завірили і подали декларацію через електронний кабінет, але не більше.

Певна складна ситуація для ЗПО та багатьох інших може виникнути у зв’язку з проєктом закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки", який Верховна Рада підтримала у другому читанні 20 березня цього року.

Законопроєкт розроблено з метою впровадження Україною Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки, схваленого ОЕСР (далі – Стандарт CRS). Впровадження у національне законодавство Стандарту CRS є обов’язковою умовою для приєднання України до міжнародної системи обміну інформацією в рамках Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (далі – Багатостороння угода CRS), до якої, Україна в особі ДПС приєдналася  у серпні 2022 року.

Зокрема, основні положення законопроєкту встановлюють:

• функції та права контролюючих органів для забезпечення отримання інформації, необхідної для обміну, відповідно до Стандарту CRS;

• вимоги для фінансових агентів застосовувати правила Стандарту CRS під час здійснення належної комплексної перевірки фінансових рахунків та подавати до ДПС інформацію про фінансові рахунки власників рахунків, які є податковими резидентами інших юрисдикцій – партнерів з обміну інформацією;

• вимоги щодо мінімального строку зберігання документів та порядку надання контролюючому органу таких документів деякими суб’єктами господарської діяльності; 

• порядок отримання інформації для податкових цілей контролюючим органом відповідно до Стандарту CRS та на запит від компетентного органу іноземної юрисдикції на підставі міжнародного договору;

• ефективний механізм контролю щодо дотримання вимог Стандарту CRS фінансовими агентами.

З 01 липня 2023 року законопроєкт вимагає від підзвітних фінансових установ України застосовувати заходи належної перевірки до фінансових рахунків для встановлення того, чи підлягають рахунки автоматичному обміну (чи є рахунки підзвітними). Стандарт CRS містить окремі правила належної перевірки для рахунків відкритих до та починаючи з 01 липня 2023 року. Відтак, за часом відкриття, фінансові рахунки поділяються на «нові рахунки» та «існуючі рахунки». Залежно від цього встановлено окремі правила належної перевірки рахунків та строки для завершення цієї перевірки.

Варто зазначити, що імплементація Стандарту CRS координується Секретаріатом ОЕСР з метою забезпечення уніфікованого підходу юрисдикцій до його тлумачення та застосування.

Прийняття цього Закону дозволить забезпечити належне виконання Україною міжнародних зобов’язань щодо обміну інформацією для податкових цілей, підвищити прозорість та надійність України як держави-партнера з обміну інформацією, а також сприятиме запобіганню ухиленню від сплати податків та підвищенню рівня дотримання вимог податкового законодавства.

Текст Стандарту CRS українською та англійською мовами, а також роз’яснення та проєкти документів розміщено на вебсторінці Мінфіну.

💡Не забувайте, що професійна правова допомога допоможе запобігти ризикам для сторін, захистити ваші права та позбавити від неприємних ситуацій.

Щодо отримання консультацій та послуг можна звернутись до нашого адміністратора https://www.facebook.com/profile.php?id=100000061951018 написавши в особисті повідомлення, або зателефонувати за номером +380674056955 

Все буде Україна!

Також, долучайтесь до нас у соціальних мережах:

• Наш сайт   https://www.zemfond.net

61 просмотр0 комментариев

Недавние посты

Смотреть все

Comments


bottom of page