Підроблення підписів орендодавців у договорах оренди є, на жаль, непоодинокою практикою. Коли орендодавець потрапляє в таку ситуацію, то важливо підібрати ефективний спосіб судового захисту. Доволі часто орендодавці звертаються до суду з позовом про визнання такого договору недійсним. Однак чи є такий спосіб захисту ефективним?
Показовою в цьому питанні є постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 468/1692/18-ц.
Суть справи: Позивач звернулась до суду з позовом до приватного підприємства про визнання недійсними договорів оренди землі. У 2004 року вона уклала договір оренди на 7 років, а після закінчення терміну дії, за спільною згодою, договірні відносини продовжили на тих самих умовах. У 2018 році вона вирішила самостійно обробляти ці ділянки, але з’ясувала, що відповідач користується землею на підставі договору 2013 року, який вона не підписувала.
Під час судового розгляду було встановлено, що підпис від імені позивача здійснила інша особа, тому суди перших двох інстанцій задовольнили позов повністю.
Правова позиція ВС:
Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.
Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.
Коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним не виникли.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц дійшла висновку про те, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.
За таких обставин у позові відмовлено з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту.
Таким чином, правочин, який особа не підписувала, не можна визнати недійсним, оскільки він вважається неукладеним. При звернені до суду варто обирати ефективний спосіб захисту права, яке позивач вважає порушеним. Наприклад, усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення таких земельних ділянок.
Не забувайте, що професійна правова допомога допоможе запобігти ризикам для сторін, захистити їх від неправомірних дій та позбавити від неприємних ситуацій.
Щодо отримання консультацій та послуг можна звернутись до нашого адміністратора https://www.facebook.com/profile.php?id=100000061951018 написавши в особисті повідомлення, або зателефонувати за номером +380674056955
Все буде Україна!
Також долучайтеся до нас у соціальних мережах:
Telegram https://t.me/zemfondukraine
Facebook https://www.facebook.com/groups/zemfondua
YouTube https://youtube.com/channel/UCqtlCc8IBG5HkubMcAlGAaw
Instagram https://instagram.com/zemelnyy_fond_ukrayinu?igshid=YmMyMTA2M2Y
Наш сайт https://www.zemfond.net