Чому фермер платить за землю, яку не може обробити? Обговорення несправедливості нарахування мінімального податкового зобов'язання на заміновані, підтоплені або захаращені ділянки
- Земельний Фонд України
- 22 години тому
- Читати 2 хв
Запровадження інституту Мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) в Україні мало на меті детінізацію аграрного сектору та вирівнювання податкового навантаження між добросовісними виробниками і тими, хто обробляє землю неофіційно.
Сьогодні аграрний сектор стикається із системною проблемою: нарахування податків на земельні активи, які де-факто втратили свою економічну цінність і не можуть бути використані у виробничому циклі у звʼязку з наслідками війни.
Головна вада поточного адміністрування МПЗ полягає в тому, що податкова система оперує виключно формальними кадастровими даними. Для Державної податкової служби (ДПС) земельна ділянка сільськогосподарського призначення автоматично генерує МПЗ незалежно від її фізичного стану.
Податкове законодавство перекладає тягар доказування неможливості обробітку землі виключно на платника податків. Тобто, діє принцип презумпції податкового обов'язку: поки землекористувач не пройде повний бюрократичний цикл і не доведе зворотне, держава вважає, що земля здатна приносити дохід.
Закон України № 3050-IX передбачив механізм звільнення від сплати МПЗ, єдиного податку 4-ї групи та плати за землю для ділянок, що є замінованими, потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами (ВНП) або на яких зведені фортифікації.
Однак імплементація цього закону на практиці стикається з низкою перешкод:
Для отримання офіційного статусу забрудненої території необхідний акт від ДСНС або сертифікованого оператора протимінної діяльності. Враховуючи масштаби мінування (понад чверть території країни), процес обстеження об'єктивно розтягується на місяці або роки.
Залежність від органів місцевого самоврядування (ОМС): Звільнення від податків не відбувається автоматично на підставі акту ДСНС. Остаточне рішення ухвалює ОМС або військова адміністрація. Будь-яке зволікання на цьому етапі призводить до безпідставного нарахування податкового боргу.
Дані про неможливість використання землі часто не інтегруються автоматично до баз даних ДПС, що змушує аграріїв у ручному режимі проводити звірки та оскаржувати податкові повідомлення-рішення.
Якщо питання замінованих територій поступово отримує нормативне регулювання, то інші типи пошкоджень залишаються у правовій "сліпій зоні".
Землі, що зазнали тривалого підтоплення (наприклад, внаслідок руйнування гідротехнічних споруд), захаращені залишками знищеної військової техніки або пошкоджені внаслідок ерозії ґрунтів через рух важкої бронетехніки, часто не підпадають під прямі критерії звільнення від МПЗ.
Фермери змушені замовляти дороговартісні ґрунтознавчі та екологічні експертизи, щоб довести незворотну втрату родючості, що робить процес адміністрування таких пільг економічно недоцільним для малого та середнього бізнесу.
Для вирішення цієї проблеми необхідний перехід від заявного (пасивного) до автоматизованого (проактивного) формату надання податкових пільг. Інтеграція даних Центру протимінної діяльності, супутникового моніторингу та реєстрів ДПС дозволила б державі автоматично призупиняти нарахування МПЗ на територіях, що об'єктивно виключені з економічного обігу, захищаючи тим самим фінансову стабільність аграрного сектору.
Для отримання індивідуальної консультації телефонуйте за номером: +38 (067) 405 69 55 (дзвінки приймаємо до 19:00), пишіть у Viber цілодобово або звертайтесь на електронну пошту: zemfondgroup@gmail.com.
Завжди раді вам допомогти! Ваш Земельний Фонд України.
Коментарі