ІНСТРУКЦІЯ про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками-втратила чинність. Плюси та мінуси цього.
За останній період земельне законодавство зазнало величезних змін, які в свою чергу безпосередньо вплинули на процес виконання землевпорядних робіт. Спрощення процедури розроблення документації із землеустрою, скасування погодження документації із землеустрою дійсно скоротили в певній мірі час між початком розроблення документації із землеустрою до моменту реєстрації земельної ділянки в державному земельному кадастрі. Але звичайно, що тут теж є свої «плюси» та «мінуси» про які ми поговоримо іншим разом.
Нещодавно втратила свою чинність Інструкція про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками від 18.05.2010 № 376 (далі - Інструкція) на яку так часто нарікали розробники документації із землеустрою. Інструкція проіснувала більше 11 років і в останні роки мала деякі не відповідності та розбіжності у розрізі з іншим Законодавством. І ось її скасовано (втратила чинність відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13.08.2021 № 127).
В різних групах багато з цього приводу було написано дописів та статей. Я особисто приймав участь в обговоренні цієї теми, писав дописи в інших групах («Типовий землевпорядник», «Земельне право»), де які мої коментарі були опубліковані в юридичному порталі Протокол, але я впевнений, що ми не один раз ще будемо повертатися до цієї теми.
Тема погодження меж земельної ділянки та закріплення межовими знаками завжди була та буде актуальною в землевпорядкуванні, але з відповідними нюансами.
В цій статті маю нагоду викласти свою думку, свої міркування з приводу погодження меж та закріплення межовими знаками.
Розпочну з того, що відповідно до вимог статей Закону України «Про землеустрій» що стосується самих основних (з моєї практики) документацій із землеустрою це: проект землеустрою, технічна документація щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель та технічна документація із землеустрою щодо поділу чи об’єднання земельних ділянок до переліку документів та матеріалів, які обов’язково мають бути включені виключені акти прийомки-передачі межових знаків на зберігання (передбачалися Інструкцією), натомість документацію із землеустрою необхідно доповнити «відомостями про встановлені межові знаки» (не стосується проектів землеустрою). І ось розпочинається саме цікаве, бо немає жодної інформації, яка б давала уяву в якому вигляді мають бути ці відомості?
Чи це мають бути текстові матеріали? (знаю, що значна кількість моїх колег таку інформацію прописують в пояснювальній записці до відповідної документації із землеустрою. Нагадаю, що після внесення останніх змін до Законодавства змінилися вимоги і до змісту пояснювальної записки. Тобто пояснювальна записка має містити всю ту інформацію, весь опис дій, які були виконані починаючи від геодезичних робіт і закінчуючи землевпорядними роботами, які були виконані в повному обсязі для подальшої реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі),
Чи це має бути у вигляді таблиця? (слово «відомість» спонукає нас відобразити це у вигляді таблиці, щось схоже на список межових знаків переданих на зберігання).
В даному випадку кожен розробник документації із землеустрою (сертифікований інженер-землевпорядник, відповідальні за якість робіт) на свій особистий розсуд відображає таку інформацію різними способами і…. отримує відмови у реєстрації земельних ділянок та зауваження щодо відображених саме цих відомосте. Ви скажете, що державні реєстратори і раніше надавали відмови, в тому числі і стосовно Актів приймання-передачі межових знаків? І звичайно будете праві. Але все ж таки, як правильно, законодавчо та юридично обґрунтовано зараз відображати такі відомості? Звичайно, що це питання має бути вирішено на Законодавчому рівні та доведено до відома розробників (виконавців) документацій із землеустро.
Ще один такий момент. Після скасування Інструкції найбільш «популярною» стосовно зауважень (не тільки державних кадастрових реєстраторів) стала 198 стаття. Яка нам говорить про те, що:
«Кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.
2. Кадастрова зйомка включає:
а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки;
б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;
ґ) виготовлення кадастрового плану».
Так ось, Інструкція втратила чинність, а разом з нею втратив чинність і додаток 2 «Акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання», але погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами та землевласниками виконувати потрібно. Знову запитання, яким чином, як це має виглядати? Письмово, у вигляді актів, чи у вигляді підпису на графічних матеріалах? Як запрошувати суміжних землекористувачів та землевласників? Адже юридичні організацію мають поштову (юридичну) адресу куди можна направити лист (повідомлення), ва як бути з фізичними особами, якщо земельна ділянка перебуває у власності чи оренді, а місце проживання такої особи не відоме? Дуже часто суміжні землекористувачі (державні установи та підприємства, користувачі Міністерства Оборони України, підрозділи Енергетики, Залізниці диктують свої умови та вимоги щодо погодження меж, які виконати немає змоги.
Ось тут виникає такий колапс, такий ребус, який необхідно вирішити виконавцям робіт((.
На мою думку «мінус» полягає в тому, що Інструкція скасована повністю, скасовані всі встановлені правила чітких дій, якими керувалися і інженери-геодезисти і інженери-землевпорядники. Так багато пунктів та вимог були такими, що не відповідали сьогоднішнім вимогам і потребам, але основні моменти там були прописані чітко.
У даному випадку не маючи будь якої Інструкції з приводу встановлення (погодження) меж мабуть було б доречно внести зміни у 198 статтю Земельного кодексу України, прописавши чітко випадки коли дійсно необхідно провести погодження меж з суміжними землекористувачами та землевласниками та у який спосіб це виконати, щоб в подальшому це було б юридичною основою для вирішення земельних спорів з приводу меж земельних ділянок.
Що стосується межових знаків. Знову ж запитань в десятки раз більше ніж відповідей. Там де межі земельної ділянки співпадають з твердими контурами на місцевості – зрозуміло (хоча річка та струмок можуть змінити своє місце протікання, але не змінними є координати кутів повороту межі за допомогою яких можна чітко визначити (відновити) межі земельної ділянки). А ось там де твердих контурів немає? Скажімо поле, розбите по 2 га під ОСГ, які межові знаки там хто встановлює і яку інформацію відображає у відомостях? Тобто робиться формальність, яка по суті нікому не потрібна на даному етапі. Ось, коли власник земельної ділянки буде мати бажання знати де проходять межі його земельної ділянки, де мають бути кути повороту межі, ось тоді цей комплекс робіт і потрібно виконати – тобто при необхідності. Така ж ситуація може бути і в населеному місці, зокрема в містах, як можна закріпити межовими знаками частину проїзної дороги, пішохідні доріжки, землі загального користування і тд. адже земельні ділянки можуть мати різну конфігурацію.
На мою думку, необхідно змінювати підхід до вимог закріплення меж земельної ділянки межовими знаками та погодження їх із суміжними землевласниками та землекористувачами.
Мабуть у кожного в своїй трудовій діяльності були випадки, коли суміжні власники та землекористувачі відмовлялися підписувати відповідні акти та інші матеріали своїм сусідам виключно з особистих амбіцій, політичних поглядів чи не приязні. Але межі при цьому не порушені і земельна ділянка сформована належним чином без накладання. Виникає питання для чого така процедура, що вона дає?? Адже межі зареєстрованої земельної ділянки не зміняться не залежно від того чи підпише відповідний документ землекористувач чи ні.
Разом з цим є безліч випадків де така процедура потрібна і обов’язкова, що в подальшому унеможливить виникнення сварок, судових справ і дт з приводу встановлених меж при проведені землевпорядних робіт.
Розумію, що своєю публікацією я буду мати як однодумців так і противників в хорошому розумінні цього слова. Адже якщо ваша думка не співала з моєю, то це не означає, що я правий, а ви ні)). У кожного вона має бути своя та правильна.
Земельний фонд України бажає всім гарного настрою та міцного здоров’я.
Фахівці фонду надають роз’яснення щодо земельних питань, інформують про зміни, які відбуваються в земельному Законодавстві, надають консультації та послуги, які стосуються земельної тематики.
Comments