top of page

ЗМІНА ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ. (ЧАСТИНА 2)

Фото автора: Сергій КоноваловСергій Коновалов

Ми часто говоримо про зміну цільового призначення земельної ділянки але рідко зачіпали тему витрат. Тож ми виправляємо цю ситуацію

Втрати сільгоспвиробництва

Вимога про сплату втрат сільгоспвиробництва міститься у ч. 2 ст. 207 ЗКУ. У ній прямо вказано, що суб’єкти господарювання мають відшкодувати втрату сільгоспугідь, лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення їх для потреб, не пов’язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом, а також унаслідок використання для будівництва, розміщення і експлуатації об’єктів нафтогазовидобування та облаштування родовища.

Розмір втрат, які підлягають відшкодуванню, розраховують відповідно до Порядку № 1279, затвердженого Постановою КМУ від 17.11.97 р. № 1279 і змінами в редакції 14.12.1997 року.

Порядком визначено, що таке відшкодування втрат провадиться юридичними особами і фізичними особами у двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених земельних ділянок для добування корисних копалин відкритим способом — у міру їх фактичного надання.

Дізнатися розмір втрат, які слід сплати у місцевий бюджет, підприємство має у суб’єкта господарювання, що займався розробкою проекту землеустрою, оскільки операція із розрахунку розміру втрат є однією із складових проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Контролювати дотримання підприємством обов’язку щодо відшкодування втрат сільгоспвиробництва буде Держгеокадастр та його територіальні органи.

Підприємство, яке змінило цільове призначення землі сільгосппризначення, має сплатити суму відшкодування втрат.

Якщо цього не зробити, то таку заборгованість з підприємства стягнуть через суд. При цьому відстоювати державні інтереси щодо стягнення до бюджету належних коштів зазвичай береться прокуратура.

Звільнення від сплати втрат

Щоб не сплачувати суму втрат, власник трансформованої землі має бути звільнений від цього обов’язку.

Під звільнення від сплати втрат потрапляють будь-які власники, якщо ціль її трансформації перелічена у ст. 208 ЗК України, зокрема звільнення отримують особи, які виводять землі із складу сільгоспугідь для будівництва на ній шкіл, дошкільних закладів, жилих будинків і господарських будівель, для розміщення внутрішньогосподарських об’єктів сільськогосподарських, рибогосподарських і лісогосподарських підприємств, організацій та установ, для розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо.

Якщо причини зміни цільового призначення інакші, то уникнути сплати втрат не вдасться.

Облік та оподаткування

З метою правильного відображення в обліку сплати втрат за зміну цільового призначення сільськогосподарських земель в іншу категорію, потрібно зрозуміти, чим є такий платіж.

Згідно норм ст. 207 ЗКУ, такі втрати є грошовим вираженням витрат, які у разі виведення земель із складу сільськогосподарських угідь необхідні для залучення до сільгоспвиробництва компенсуючих площ або відповідного поліпшення якості існуючих сільськогосподарських або лісових угідь.

Виходячи з цього, такі втрати є саме відшкодуванням збитків, завданих підприємством державі при вилученні сільгоспугідь для потреб, не пов’язаних із сільгоспвиробництвом, оскільки здійснивши таку трансформацію, підприємство вчинило дії, які призвели до негативних наслідків для самих сільськогосподарських угідь як основного засобу виробництва, а саме до втрати ґрунтів, ріллі, які є найціннішою складовою земель сільськогосподарського призначення.

Що стосується податкового прибуткового обліку, то і у малодохідників, і у високодохідників облік та оподаткувння здійснюватиметься за бухгалтерськими правилами. Тобто сума сплаченого відшкодування збитків за трансформацію землі буде зменшувати об’єкт оподаткування податком на прибуток.

Плата за землю

Підприємствам, які трансформували сільгоспугіддя в іншу категорію земель, напевно доведеться провести уточнення розрахованого на початку року земельного податку. Відповідно до п. 274.1 ПКУ максимальна ставка земельного податку для сільгоспугідь і для землі під будівництво офісних приміщень та інших будівель громадської забудови доволі сильно різняться.

Для сільгоспугідь ставка земельного податку становить не менше 0,3 % та не більше 1 % НГО землі, а для землі під будівництво офісних приміщень - не більше 3 % НГО.

Враховуючи це, на практиці органи місцевого самоврядування зазвичай установлюють різні ставки земельного податку для таких видів земл



15 просмотров0 комментариев

Недавние посты

Смотреть все

Comments


bottom of page