7 квітня набув чинності закон, яким призупиняється дія деяких правових механізмів, які захищають приватні інтереси власників та користувачів земельних ділянок.
24 березня 2022 р. Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» (законопроект 7178).
Як відомо, у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 по всій території України введено воєнний стан, який було продовжено Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року та № 259/2022 від 18.04.2022 року до 25.05.2022 року та триває на даний час.
У статті 3 Указу прямо закріплена можливість обмеження права на свободу слова, гарантованого ст. 34 Конституції. Нагадаємо, ця свобода включає в себе і право збирати та зберігати інформацію.
Багато держустанов перейшла на електронну форму спілкування, а деякі місцеві ради взагалі вирішили не надавати жодних відповідей на звернення громадян.
Звертаю увагу, що Закон України «Про правовий режим воєнного стану» не містить жодного прямого чи опосередкованого права обмежувати конституційні права на інформацію та звернення шляхом призупинення надання відповідей на запити та звернення відповідно.
За законом воєнного часу Право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію може бути обмежене лише законом (ч. 3 ст. 34 Конституції). Перелік цілей, заради яких це допускається обмеження вичерпний:
- в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності;
- в інтересах громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам;
- для охорони здоров'я населення;
- для захисту репутації або прав інших людей;
- для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно;
- для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Також окремі обмеження прав і свобод можуть встановлюватися в умовах воєнного або надзвичайного стану (ч. 2 ст. 64 Конституції). Більше того, такі обмеження є однією із складових воєнного стану (ст. 1 Закону «Про правовий режим воєнного стану»).
Конкретні обсяги обмежень визначаються як заходи правового режиму воєнного стану у ст. 8 Закону. Їх можуть запроваджувати військове командування разом із військовими адміністраціями із залученням органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
З огляду на це, багато наших читачів питають як отримати ту чи іншу інформацію від держорганів?
Перш за все статтею 40 Конституції України визначено, що громадяни України мають право звертатися до органів державної влади і місцевого самоврядування та встановлено обов'язок органів влади та посадових осіб розглядати звернення й надавати обґрунтовані відповіді.
Законодавчо передбачено ч.6 ст. 22 відстрочка у наданні запитуваної інформації, яка допускається в тому разі, коли запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені строки у разі настання обставин непереборної сили. В такому разі рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Так от, законодавчо врегульоване дане питання, а саме прийнято закони України, які є обов’язковими до виконання органами державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності.
Загальні засади реалізації права громадян на звернення визначено Законом України «Про звернення громадян», які не скасовані та не обмежені.
Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Якщо громадянин не отримав відповідь на своє звернення, він відповідно до статті 55 Конституції України має право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Права громадян, передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації»
Частиною першою статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що публічна інформація – відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, яка була отримана або створена у процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством або яка перебуває у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» кожна особа має право на:
знання у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збирають, як, ким і з якою метою їх використовують, передають чи поширюють, окрім випадків, встановлених законом;
доступ до інформації про неї, яку збирають та зберігають;
вимоги виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону;
ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів;
відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію не залежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Згідно з Законом "Про доступ до публічної інформації", відповідь на інформаційний запит має бути надано не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду запиту може бути продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.
Згідно зі статтею 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації», запитувач має право оскаржити:
відмову в задоволенні запиту на інформацію;
відстрочку задоволення запиту на інформацію;
ненадання відповіді на запит на інформацію;
надання недостовірної або неповної інформації;
несвоєчасне надання інформації;
невиконання розпорядниками обов’язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;
інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Відповідно до статті 23 Закону «Про доступ до публічної інформації», рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Що ж робити коли вищеописані права та дії залишаються порушеними. Перш за все звернутися за правовою допомогою, яку можуть надати кваліфіковані спеціалісти. Одними з них є спеціалісти ГО Земельний фонд України, під головуванням Коновалова Сергія.
Адвокати фонду зможуть вжити відповідних заходів по захисту порушених прав громадян. Своєчасно підготувати відповідні запити, скарги, позови до суду.
Першочерговим кроком по захисту порушених прав, буде збирання відповідної інформації, шляхом подання адвокатського запиту. Адвокатський запит - це гарантований Законом України спосіб отримання адвокатом матеріалів справи та іншої інформації від органів державної влади з метою надання юридичної допомоги клієнту.
Особливістю адвокатського запиту є те, що адвокат має право на отримання інформації в чітко визначених суб'єктів-розпорядників інформації. До них належать:
• органи місцевого самоврядування;
• органи державної влади;
• посадові та службові особи;
• підприємства, установи та організації, громадських об'єднань та їх керівники.
ЗВЕРТАЮ УВАГУ !!!
Так, рішенням №11 усім судам, Державній судовій адміністрації, іншим установам системи правосуддя наказано відстрочити надання відповідей на усі запити про публічну інформацію. А у разі надходження запитів щодо надання буд-якої публічної інформації щодо діяльності судів та установ системи правосуддя наказано направляти копії запитів Службі безпеки України для ретельної перевірки осіб, які таку інформацію збирають та переслідуваної ними мети. У мотивувальній частині рішення пояснюється, що збір відповідної інформації під час війни, може мати ознаки диверсійної діяльності, спрямованої проти України.
«Публічна інформація щодо діяльності органів державної влади, їхніх працівників, в тому числі щодо судів та органів системи правосуддя, може становити загрозу життю та здоров'ю суддів, працівників апарату судів, їхніх рідних і близьких, спричиняти злочини та бути загрозою національній безпеці, а тому підлягає обмеженню в силу вимог законів, які стосуються воєнного стану. Ми не можемо дозволити, щоб чутливою інформацією в системі правосуддя скористалися загарбники, зрадники та їхні поплічники», - так прокоментував рішення голова РСУ Богдан Моніч.
Підсумовуючи наведене, зауважимо, що правовий режим воєнного стану не може використовуватися як привід для порушення прав громадян, гарантованих Конституцією. І на необхідність дотримання права на доступ до публічної інформації та звернення громадян в умовах воєнного стану вже звернули увагу й підготували відповідні рекомендації й фахівці Програми розвитку ООН.
Тож у разі наявності технічної та організаційної можливості державні органи як розпорядники публічної інформації зобов’язані надавати відповіді на запити громадян.
Земельний фонд України бажає всім гарного настрою та міцного здоров’я!
У випадку виникнення якихось питань щодо земельного законодавства, фахівці ГО Земельний фонд України радо наддадуть правову допомогу, для чого необхідно звернутися до голови фонду – Коновалова Сергія.
