top of page
anna.ros688

Наявність старого рішення про виділення земельної ділянки у власність

НАЯВНІСТЬ СТАРОГО РІШЕННЯ ПРО ВИДІЛЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ У ВЛАСНІСТЬ

ЧИ КОРИСТУВАННЯ ЯК ПІДСТАВА ДЛЯ НАДАННЯ ДОЗВОЛУ НА РОЗРОБЛЕННЯ

ПРОЕКТУ ЗЕМЛЕУСТРОЮ ПІД ЧАС ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ


Згідно з пунктом 7 Перехідних положень Земельного Кодексу України від 25.10.2001 року громадяни, що одержали у власність земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки. Абзацом 2 п. 1 розд. X «Перехідні положення» Земельного кодексу України від 25.10.2001 року, встановлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".


Так, Заявник звернувся з заявою від 19 травня 2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,9500 га для ведення особистого селянського господарства Органом ОТГ було прийнято рішення на 50 сесії восьмого скликання 30 квітня 2024 року за № 780 «Про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яким вирішила: відмовити громадянці ОСОБА_1 , мешканці АДРЕСА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,9500 га у власність для ведення особистого селянського господарства відповідно до підпункту 5 пункту 27 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України «під час воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі забороняється. Не погоджуючись з таким рішенням, Заявник подав на оскарження в суд. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав, що земельна ділянка орієнтовною площею 0,9500 га для ведення особистого селянського господарства перебуває у користуванні позивача на підставі рішення ради народних депутатів 10 сесії 21 скликання від 22.04.1993 року "Про виділення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення підсобного господарства, городництва, сінокосіння із земель міського фонду розміром 0,95 га". Надаючи оцінку правомірності відмови ОТГ з вищезазначених підстав, суд зазначає наступне. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан, який з урахуванням наступних указів Президента України продовжує діяти. Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (далі - Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.


Отже, як на дату прийняття спірного рішення відповідача так і на час розгляду цієї справи у суді в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом №389-VIII. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 № 2145-IX (далі - Закон № 2145-IX) внесено зміни, серед іншого, до ЗК України. Так, Розділ X «Перехідні положення» ЗК України доповнено, зокрема пунктом 27. У підпункті 5 пункту 27 Розділу X «Перехідних положень» ЗК України ( у редакції чинні на час прийняття оскаржуваного рішення) зазначено, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.


З огляду на зміни, які внесені до ЗК України Законом № 2145-IX, із 07.04.2022 до припинення (скасування) воєнного стану в Україні органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації. Водночас, положення щодо вказаної заборони цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.


Суд зауважує, що Земельний кодекс України прийнятий 25 жовтня 2001 року N 2768-III набрав чинності з 1 січня 2002 року. Як встановлено судом, рішенням десятої сесії двадцять першого скликання Ради народних депутатів від 22.04.1993 року земельна ділянка площею 0,95 га була виділена у користування ОСОБА_1 для ведення підсобного господарства, городництва, сінокосу із земель міського фонду.


Отже, станом на час набрання чинності Земельним кодексом України, земельна ділянка площею 0,9500 га була передана у користування ОСОБА_1 . Відтак, у відповідача були відсутні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,9500 га для ведення особистого селянського господарства на підставі підпункту 5 пункту 27 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, а саме у зв`язку з тим, що під час воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Оскільки, у даному випадку, вказана заборона не поширюється на дані спірні правовідносини, оскільки позивач набула право користування спірною земельною ділянкою у 1993 році. Інших підстав для відмови у наданні дозволу відповідачем у оскаржуваному рішення не наведено.


При цьому, суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.


Відтак, приймаючи спірне рішення № 780 від 30.04.2024 року міська рада протиправно відмовила у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою з метою передачі земельної ділянки у власність. Своїм рішенням суд адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1) до міської ради про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення ради, прийняте на 50 сесії восьмого скликання 30 квітня 2024 року за № 780 «Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» Зобов`язав раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,9500 га для ведення особистого селянського господарства та перебуває у користуванні ОСОБА.


Цією судовою справою займались фахівці Земельного Фонду України.


❤️Не забувайте, що професійна правова допомога допоможе запобігти ризикам для сторін, захистити їх від неправомірних дій та позбавити від неприємних ситуацій.


📲Щодо отримання консультацій та послуг можна звернутись в особисті повідомлення, або зателефонувати за номером +380674056955 ❤️


🇺🇦Все буде Україна!


💻Також долучайтеся до нас у соціальних мережах:







Comments


bottom of page