top of page

Як скасувати арешт майна

Одним з найпоширеніших заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна. В даному випадку існують правові нюанси скасування арешту майна в кримінальному провадженні.


Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.


Арешт у кримінальному провадженні може бути знято двома шляхами:

  • оскарження ухвали слідчого судді (суду) про арешт майна в апеляційному порядку;

  • звернення до слідчого судді (суду) з клопотанням про скасування арешту.

У першому випадку ухвала про арешт може бути оскаржена до апеляційного суду протягом 5 днів з моменту проголошення, а якщо скаржник не був присутній у судовому засіданні — з моменту отримання її копії.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді (суду) здійснюється безпосередньо до суду апеляційної інстанції та є доцільним у разі допущення судом першої інстанції при постановленні ухвали про арешт майна процесуальних порушень, які дозволяють вважати відповідну ухвалу незаконною та необґрунтованою.


Так, наприклад, у разі арешту майна з метою збереження речових доказів, важливо звертати увагу, чи було слідством надано відповідному майну процесуального статусу доказу (оформлення відповідної постанови прокурора або іншого процесуального рішення), а також чи було слідчим надано докази ризиків знищення або пошкодження відповідного майна.


Крім того, у разі арешту майна з метою забезпечення можливої конфіскації, спеціальної конфіскації або цивільного позову, слід враховувати співмірність вартості арештованого майна та тяжкості злочину, що інкримінується підозрюваному (обвинуваченому), та завданої відповідним злочином шкоди.


До того ж, хоча це прямо заборонено положеннями Кримінального процесуального кодексу України, деякі слідчі судді постановляють ухвали про арешт майна з метою забезпечення можливої конфіскації, спеціальної конфіскації або цивільного позову за відсутності у відповідному кримінальному провадженні підозрюваного (обвинуваченого). Таке порушення є достатньо вагомою підставою для скасування відповідної ухвали про арешт майна в апеляційному порядку.

 

Особливу увагу варто звернути на те, що арешт майна, відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, не може перешкоджати здійсненню нормальної господарської діяльності юридичної особи, майно якої арештовано. Так, у разі арешту банківських рахунків, корпоративних прав або будь-якого майна юридичної особи, що перешкоджає нормальному веденню бізнесу, є підстави перед судом апеляційної інстанції ставити питання про скасування арешту.


Слід зважати на те, що крім оскарження ухвали слідчого судді (суду) про арешт майна в апеляційному порядку, кримінальний процесуальний закон дозволяє ставити питання про скасування відповідної ухвали про арешт майна шляхом подання окремого клопотання слідчому судді (суду) за умови, що особа, яка заявляє відповідне клопотання (підозрюваний, обвинувачений, їхній захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження) не була присутня під час розгляду питання про арешт майна.


Враховуючи, що в більшості випадків слідчі судді виносять ухвали про арешт майна без виклику підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право на подання клопотання про скасування арешту може бути цілком ефективним заходом захисту прав власності відповідних осіб.


Можливість довести, що в подальшому застосуванні арешту майна немає потреби або арешт накладено необґрунтовано, також є підставою для скасування арешту майна.

Другий спосіб не обмежений жодними строками та кількістю спроб оскарження, однак підстави оскарження щоразу повинні відрізнятися. Також слід враховувати, що до слідчого судді таке клопотання може бути подане лише на стадії досудового розслідування. Якщо ж після накладення арешту на стадії досудового розслідування справу передано до суду та розпочато судове провадження, необхідно заявити клопотання про скасування арешту вже до суду, який розглядатиме справу та призначив підготовче засідання. Таке клопотання буде розглянуте у підготовчому засіданні, а у разі відсутності такого клопотання арешт вважатиметься продовженим.


Відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України, клопотання про скасування арешту майна повинно розглядатися не пізніше ніж через 3 дні після його надходження до суду, однак наразі зазначені строки у більшості випадків не дотримуються.


Обираючи спосіб зняття арешту (апеляційне оскарження або звернення до слідчого судді (суду) з клопотанням про скасування арешту майна) не слід подавати одночасно й апеляційну скаргу на ухвалу про арешт майна та клопотання про скасування арешту майна, оскільки одночасне подання може фактично заблокувати їх розгляд. Спочатку, у разі доцільності, потрібно подавати апеляційну скаргу з метою дотримання строків на апеляційне оскарження, а у випадку відмови у задоволенні апеляційної скарги можна звертатися до слідчого судді (суду) з клопотанням про скасування арешту майна (за наявності на те підстав).


Важливим у цьому контексті є питання юрисдикції. За загальним правилом, арешт, накладений у рамках кримінального провадження, знімається за правилами кримінального судочинства. Але з цього правила існують винятки. Наприклад, у випадку арешту майна, накладеного за правилами КПК України 1960 р. та не знятого за цим кодексом після закриття кримінальної справи, такий арешт знімається у порядку цивільного судочинства. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 р. у справі №727/2878/19.

17 жовтня 2018 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи №461/233/17-ц, провадження № 14-326цс18 (ЄДРСРУ № 77361936) вказала, що зняття арешту з майна, накладеного в рамках кримінального провадження, розглядається у встановленому кримінальним процесуальним законодавством порядку.


В свою чергу 27 березня 2019 року в рамках справи № 202/1452/18, провадження № 14-559цс18 (ЄДРСРУ № 81139238) Велика Палата Верховного підтвердила раніше сформовану правову позицію та зазначила, що у разі, якщо арешт на майно накладено у порядку, передбаченому КПК України, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії та звернутися до суду про скасування арешту лише у порядку кримінального судочинства. І такий порядок захисту прямо передбачений нормами КПК України і є ефективним.


Враховуючи викладене, зняття арешту з майна накладеного в рамках кримінального провадження розглядається на підставі кримінально-процесуального законодавства, навіть за умови, що особа (власник) не є учасником кримінального провадження.


Окремою специфічною підставою скасування арешту майна можна назвати скасування арешту майна добросовісного набувача. Варто зауважити, що Кримінальний процесуальний кодекс України не дозволяє арешт майна добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження доказів, однак, на жаль, не містить визначення добросовісного набувача. Вбачається, що у разі арешту майна добросовісного набувача відповідну ухвалу слідчого судді потрібно оскаржити в апеляційному порядку, а з метою захисту прав такого добросовісного набувача цілком ефективним може бути звернення з позовом про визнання особи добросовісним набувачем до суду загальної юрисдикції або господарського суду.

 

Таким чином, у разі необґрунтованого та безпідставного накладення арешту на майно в кримінальному провадженні існує достатньо широкий арсенал підстав скасування такого арешту як шляхом апеляційного оскарження відповідної ухвали слідчого судді (суду) про арешт майна, так і шляхом звернення до слідчого судді (суду) з клопотанням про скасування арешту майна.


❤️Не забувайте, що професійна правова допомога допоможе запобігти ризикам для сторін, захистити їх від неправомірних дій та позбавити від неприємних ситуацій.


📲Щодо отримання консультацій та послуг можна звернутись в особисті повідомлення, або зателефонувати за номером +380674056955 ❤️


🇺🇦Все буде Україна!


💻Також долучайтеся до нас у соціальних мережах:







44 просмотра0 комментариев

コメント


bottom of page