Як громадам заробляти на лісі, не вирубуючи його? Екотуризм, рекреація та недеревні ресурси
Довгий час економічна модель використання лісу була досить простою: ліс → заготівля деревини → продаж → надходження. Але в XXI столітті ліс це значно більше, ніж кубометр деревини. Ліс може генерувати економічну цінність, залишаючись лісом. І для громад це особливо важливо.Адже громада може отримувати доходи не лише від рубок, а й від туризму, рекреації, сервісів, недеревних ресурсів, оренди рекреаційної інфраструктури та місцевого підприємництва. Закон уже дозволяє використовувати корисні властивості лісу.
Лісовий кодекс передбачає можливість використання корисних властивостей лісів для:
культурно-оздоровчих;
рекреаційних;
спортивних;
туристичних;
освітньо-виховних;
науково-дослідних цілей.
Це не «екологічна фантазія», а прямо передбачений законодавством напрям використання лісів. І саме тут відкривається великий потенціал для громад.
1. Туристичні маршрути
Перша модель - створення мережі туристичних маршрутів. Причому маршрут це не просто табличка з написом «стежка». Громада може створити комплексний туристичний продукт: маршрут + навігація + паркування + гід + місце відпочинку + локальна їжа + сувеніри + проживання. Тоді гроші залишаються в громаді.
Наприклад, турист приїжджає не просто «подивитися ліс», а купує:
екскурсію;
послуги гіда;
вхід або платний доступ до туристичного об’єкта;
харчування;
проживання;
трансфер;
сувенірну продукцію Ліс при цьому не потрібно вирубувати.
2. Екостежки
Екологічна стежка це один із найдешевших способів перетворити природний ресурс на туристичний продукт.
Її можна доповнити:
інформаційними стендами;
QR-кодами;
аудіогідом;
оглядовими майданчиками;
місцями відпочинку;
фотолокаціями;
дитячими природничими маршрутами.
Особливо перспективні маршрути, які розповідають не лише про дерева. Наприклад: «Ліс і вода», «Лісові мешканці», «Історія громади через ліс», «Лікарські рослини», «Геологія Карпат». Це вже не просто прогулянка. Це послуга.
3. Недеревні лісові ресурси
Лісовий кодекс прямо відносить до побічних лісових користувань, зокрема, збирання та заготівлю:
дикорослих плодів;
горіхів;
грибів;
ягід;
лікарських рослин;
технічної сировини;
деревних соків.
Також законодавство передбачає можливість розміщення пасік та інші форми побічного користування. При цьому такі користування повинні здійснюватися без заподіяння шкоди лісу. Це означає, що громада може розвивати не лише продаж сировини, а й її переробку. Наприклад: ягода → варення → локальний бренд; лікарська рослина → чай → фасування → туристичний магазин; гриби → сушіння → локальний продукт; мед → бренд громади → туристичний сувенір. Найбільша економічна цінність виникає тоді, коли громада продає не сировину, а готовий продукт.
4. Бджільництво
Ліс може бути природною базою для розвитку бджільництва.
Громада може не просто дозволяти розміщення пасік, а створити цілу туристичну історію: «мед із лісу громади», екскурсія на пасіку, майстер-клас для дітей, дегустація, продаж локальної продукції. У результаті одна ділянка лісу створює цілий ланцюг економічної активності.
5. Рекреаційні послуги
Ще один напрям це облаштовані місця відпочинку. Але тут важливо не перетворити ліс на хаотичний будівельний майданчик.
Йдеться про мінімально інвазивну інфраструктуру: лавки, навіси, місця для відпочинку, санітарні об’єкти, сміттєві контейнери, веломаршрути, оглядові майданчики, інформаційні центри. При правильному плануванні така інфраструктура дозволяє отримувати доходи, не змінюючи природний характер території.
6. Громада може заробляти не лише сама
Це важливий момент. Необов’язково, щоб орган місцевого самоврядування самостійно будував туристичний бізнес. Громада може створювати умови для роботи: місцевих підприємців, гідів, фермерів, виробників локальної продукції, садиб зеленого туризму, туристичних операторів.
Тобто модель може бути такою: громада дає природний ресурс і правила → бізнес створює послугу → люди отримують роботу → бюджет отримує надходження. Але «заробляти на лісі» не означає дозволяти все. Це принципово. Лісове користування має здійснюватися відповідно до законодавства. Для спеціального використання лісових ресурсів можуть вимагатися відповідні дозволи, а для побічних лісових користувань встановлюються передбачені законодавством правила та, у відповідних випадках, ліміти. Особливо обережно потрібно працювати з територіями ПЗФ. Там економічна модель має підпорядковуватися природоохоронному режиму, а не навпаки. Найкраща економіка лісу - коли дерево залишається стояти.
Умовно можна порівняти дві моделі.
Модель №1. Вирубати дерево → продати деревину → отримати одноразовий дохід.
Модель №2. Зберегти ліс → туристичний маршрут → гід → проживання → харчування → локальна продукція → рекреація → податки → робочі місця.
Друга модель потенційно створює довгостроковий потік доходів. І найголовніше те, що ресурс не зникає після першого використання.
Що може зробити громада вже зараз?
Перший крок це провести аудит. Не просто: «Скільки гектарів лісу ми маємо?» А: «Яку економічну цінність може створювати кожна категорія лісової території без її деградації?»
Потрібно визначити: природні пам’ятки, мальовничі місця, туристичні маршрути, водойми, грибні та ягідні місця, історичні об’єкти, місця для огляду, можливості для велотуризму, можливості для кінного туризму, місця для пасік, локальних виробників.
Потім створити єдину туристичну карту громади. І вже після цього розробляти бізнес-моделі.
Висновок
Ліс не обов’язково повинен приносити гроші лише тоді, коли його рубають. Він може приносити гроші саме тому, що його не вирубують.
Сучасна громада може перетворити ліс на: туристичний ресурс, рекреаційний ресурс, освітній ресурс, бренд громади, джерело локальних продуктів, місце створення робочих місць.
І це, можливо, найважливіша зміна підходу: ліс це не склад деревини, який рано чи пізно потрібно спорожнити. Це актив, який може працювати на громаду десятиліттями, якщо його зберегти.
Для отримання індивідуальної консультації телефонуйте за номером: +38 (067) 405 69 55 (дзвінки приймаємо до 19:00), пишіть у Viber цілодобово або звертайтесь на електронну пошту: zemfondgroup@gmail.com.
Завжди раді вам допомогти! Ваш Земельний Фонд України.
Коментарі