Прийняття спадщини за фактичним проживанням зі спадкодавцем
Що передбачає частина третя статті 1268 ЦК України та як діяти, якщо спільна реєстрація відсутня
Спадкоємець може прийняти спадщину не лише шляхом подання заяви нотаріусу. Якщо на час відкриття спадщини він постійно проживав разом зі спадкодавцем і протягом установленого строку не заявив про відмову, закон вважає спадщину прийнятою. Саме таку правову презумпцію закріплює частина третя статті 1268 Цивільного кодексу України.
Це правило має особливе значення у випадках, коли після смерті близької людини спадкоємець не подав заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк, оскільки вважав, що фактичне спільне проживання є достатнім. Вирішальним тоді стає не запис про адресу, а доказ того, що проживання справді було постійним і тривало саме на день смерті спадкодавця.
Що означає постійне спільне проживання
Для застосування частини третьої статті 1268 ЦК України необхідно підтвердити реальний, сталий побутовий зв’язок спадкоємця зі спадкодавцем: проживання в одному житлі, спільне ведення побуту, користування помешканням як основним або переважним місцем проживання. Разові візити, періодичний догляд, допомога чи тимчасове перебування самі по собі не тотожні постійному проживанню.
Юридично значущим є стан речей на час відкриття спадщини, тобто на день смерті спадкодавця. Спільне проживання в минулому, яке припинилося до цієї дати, не створює презумпції прийняття спадщини.
Реєстрація адреси не є вирішальною
Відсутність однакової зареєстрованої або задекларованої адреси не означає автоматично, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем. Верховний Суд у постанові від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 наголосив: відсутність реєстрації не є абсолютним доказом непроживання, якщо фактичне постійне проживання підтверджене іншими належними та допустимими доказами.
Водночас діє і зворотне правило: сама лише реєстрація за адресою спадкодавця не доводить фактичного постійного проживання. Якщо особа була зареєстрована у помешканні, але реально мешкала в іншому місці, презумпція, передбачена частиною третьою статті 1268 ЦК України, може не застосовуватися.
Які докази можуть підтвердити проживання
Оцінюється не один документ, а сукупність доказів. Залежно від обставин це можуть бути:
витяг із реєстру територіальної громади або довідка органу місцевого самоврядування;
відомості з погосподарської чи будинкової книги;
документи про оплату комунальних послуг, придбання палива, ремонт і утримання житла;
медичні, соціальні, банківські, страхові або інші документи, у яких зазначена фактична адреса;
договори, листування, поштові відправлення та інші документи, пов’язані з проживанням у будинку чи квартирі;
показання сусідів, родичів та інших осіб, які безпосередньо знали про спільне проживання;
інші відомості, що підтверджують сталість проживання та спільний побут.
Показання свідків можуть мати важливе значення, однак найпереконливішою є узгоджена сукупність письмових доказів і свідчень. Якщо офіційна довідка містить запис про відсутність спільно зареєстрованих осіб, це ускладнює доказування, але не виключає можливості встановити фактичне проживання в суді.
Що робити у разі відмови нотаріуса
Нотаріус перевіряє, чи прийняв спадкоємець спадщину, і чи підтверджується постійне проживання разом зі спадкодавцем належними документами. Якщо поданих документів недостатньо, спадкоємцю можуть відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину.
У такій ситуації доцільно отримати письмову постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Вона фіксує причину, через яку спадкове право неможливо оформити нотаріально, і допомагає правильно визначити предмет звернення до суду. Якщо проблема полягає саме у відсутності документального підтвердження проживання, належною вимогою є встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Не слід підміняти її вимогою про встановлення факту прийняття спадщини: для спадщини, відкритої після 1 січня 2004 року, прийняття випливає із закону як наслідок доведеного постійного проживання та відсутності відмови.
Окреме чи позовне провадження
За відсутності реального спору між спадкоємцями або іншими особами заява про встановлення факту постійного проживання розглядається в порядку окремого провадження на підставі статей 293 і 315 ЦПК України. Сам факт відмови нотаріуса через недостатність документів ще не означає автоматичної наявності спору про право. Такий підхід відображено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 205/2102/19-ц.
Якщо інший спадкоємець заперечує право заявника, уже видано свідоцтво іншій особі, заявляється вимога про визнання права власності або встановлення факту безпосередньо впливає на права інших осіб, справа може підлягати розгляду в позовному провадженні. У такому випадку спосіб захисту необхідно визначати з урахуванням конкретного спору та складу його учасників.
Практичний алгоритм
Звернутися до нотаріуса для відкриття або продовження ведення спадкової справи та подати наявні документи.
Отримати письмову постанову про відмову, якщо нотаріус не визнає факт постійного проживання підтвердженим.
Зібрати докази фактичного проживання саме на день смерті спадкодавця та докази мети встановлення факту.
Перевірити наявність інших спадкоємців, заповіту, заведеної спадкової справи та виданих свідоцтв.
Визначити правильний вид судового провадження: окреме - за відсутності спору про право; позовне - за наявності реального спору.
Після набрання рішенням суду законної сили повторно звернутися до нотаріуса для оформлення спадкових прав.
Ключовий висновок
Фактичне постійне проживання разом зі спадкодавцем на день відкриття спадщини є самостійним передбаченим законом способом її прийняття. Вирішальне значення має реальність проживання, а не лише формальна реєстрація адреси. Якщо нотаріус не може встановити цей факт за документами, його можна підтвердити судовим рішенням - за умови правильно обраного виду провадження та достатньої доказової бази.
Правова основа
Для отримання індивідуальної консультації телефонуйте за номером: +38 (067) 405 69 55 (дзвінки приймаємо до 19:00), пишіть у Viber цілодобово або звертайтесь на електронну пошту: zemfondgroup@gmail.com.
Завжди раді вам допомогти! Ваш Земельний Фонд України.
Коментарі