Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або заповітом. Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.
Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" було встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.
Проте з 18.06.2023 зазначена норма скасованапостановою Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану».
Тобто загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.
Успадкування – одна з підстав набуття права власності на земельну ділянку, котра переходить до спадкоємців зі збереженням цільового призначення. Проте, після змін, прийнятих у 2011 році, Земельний кодекс України (ст.79-1) зазначає, що земельна ділянка має бути сформованою (мати присвоєний їй кадастровий номер), щоб виступати об’єктом цивільних прав. Це викликає питання, щодо порядку успадкування таких «не сформованих» земельних ділянок, через відсутність правової визначеності у приписах земельного та цивільного законодавства.
Кадастровий номер земельної ділянки – індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.
Відповідно до законодавства, наявність у земельної ділянки такого унікального кадастрового номера обов’язкова.
Стаття 132 Земельного Кодексу України передбачає, що угоди про відчуження земельних ділянок можливі лише за наявності у кожної ділянки унікального кадастрового номера.
На сьогодні, без кадастрового номера неможливо здійснити будь-яку юридичну операцію з земельною ділянкою.
Кадастровий номер присвоюється земельній ділянці незалежно від форми власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від однієї особи до іншої, виникнення інших, крім права власності, речових прав на земельну ділянку, зміни речових прав на земельну ділянку, інших відомостей про неї кадастровий номер не змінюється.
Однак, форма Державного акту із зазначенням кадастрового номера була затверджена 02.04.2002 (постанова Кабінету Міністрів України № 449, що втратила чинність 23.07.2013), у зв’язку з чим Державні акти старого зразка не містять кадастрового номеру. Звісно, вони є дійсними і без нього, але відповідно до ст.132 Земельного кодексу України, неможливо здійснити будь-яку угоду без присвоєного кадастрового номеру.
Для того, щоб вступити у право власності на нерухоме майно на законних підставах, спадкоємець має отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса або уповноваженої на це посадової особи у органі місцевого самоврядування. Для цього необхідно подати документи, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.
Нотаріус здійснює перевірку відсутності заборони або арешту шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або через отримання витягу з Державного земельного кадастру.
Відмовити у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку можуть у разі набуття у власність спадкодавцем до 2013 року, з посвідчення прав Державними актами на право власності на землю, не зареєстровані у ДЗК та без присвоєного кадастрового номера. Тобто, порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України однозначно вимагає отримання витягу з ДЗК для видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом.
З іншого боку, буквальне тлумачення норм пункту 2 Розділу VII Закону України «Про Державний земельний кадастр» дозволяє вважати безпідставними відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку без кадастрового номера, право власності на яку виникло до 2004 року, оскільки вони вважаються сформованими навіть без присвоєння кадастрового номеру.
У своїх листах Міністерство юстиції України обґрунтовує, що відсутність кадастрового номера земельної ділянки не може бути підставою відмови у видачі нотаріусами свідоцтв про право на спадщину на житловий будинок, будівлю, споруду.
Внесення відомостей про ділянки право власності на котрі виникло до 2004 до Державного реєстру земель та державна реєстрація може бути здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою власників. Це право поширюється також і на спадкоємців, які прийняли спадщину. Подати таку заяву також можна:
- особам, котрі подали прийняту до провадження судом заяву про визнання спадщини відумерлою
- у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано.
Закон України «Про Державний земельний кадастр» (ст. 24, ч. 3) передбачає, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою власника земельної ділянки або уповноваженої особи. Однак, це може бути і спадкоємець земельної ділянки, котрий прийняв спадщину.
Якщо спадкоємцю потрібно отримати земельну ділянку у спадок, то необхідно протягом 6 місяців із дня відкриття спадщини (тобто, з моменту смерті особи або оголошення її померлою) звернутися до нотаріуса особисто із заявою про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємці пропускають зазначений шестимісячний строк з поважних причин, слід звернутися до суду із позовною заявою про поновлення зазначеного строку для прийняття спадщини.
Якщо спадкоємцем подано всі необхідні документи, то нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину, а також реєструє право власності спадкоємця у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. З цього моменту спадкоємець є повноправним власником успадкованої земельної ділянки.
Земельна ділянка може входити до спадкової маси та успадковуватися лише тоді, коли у її власника (спадкодавця) є правовстановлюючий документ, що посвідчує його право власності на таку земельну ділянку.
Якщо в документі на право власності (державному акті) на ім'я померлого кадастровий номер відсутній, то в межах відкритої спадної справи потрібно виготовити відповідну технічну документацію на землю.
З метою отримання кадастрового номера земельної ділянки спадкоємець замовляє в землевпорядній організації виготовлення технічної документації зі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Землевпорядна організація у строки, встановлені договором, виконує геодезичні роботи і розробляє технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у паперовій формі та у формі електронного документу.
Виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки дає можливість ініціювати державну реєстрацію земельної ділянки, яка здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. При цьому рекомендовано технічну документацію з встановлення меж ділянки розробляти на ім’я спадкодавця, а витяг з ДЗК видавати на ім’я спадкоємця.
Після отримання кадастрового номера та отримання витягу із Державного земельного кадастру слід звернутися до нотаріуса для завершення процедури видачі свідоцтва про право на спадщину.
Якщо житловий будинок, який належав на праві власності померлому громадянину, розташований на неприватизованій земельній ділянці – така ділянка не може бути успадкованою. В такому випадку необхідно звернутися до землевпорядної організації для виготовлення технічної документації, присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці та звернутися до відповідної ради з клопотанням щодо затвердження документації та безоплатної передачі у приватну власність цієї ділянки.
Слід враховувати, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян в межах норм провадиться один раз по кожному виду використання.
За відсутності правовстановлюючих документів, які підтверджують те, що померла особа була власником земельної ділянки, необхідно звернутись до суду із позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування.
Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку, проте розпочав процедуру її приватизації, у порядку спадкування переходить право вимагати такої приватизації. Тоді необхідно звернутися до нотаріуса, отримати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачі свідоцтва про право на спадщину на ділянку) та звернутися до суду з позовом про визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання документа, що посвідчує право власності на землю на ім'я спадкоємця.
!Прийміть до уваги, що Верховна Рада ухвалила як закон законопроект 9288 про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини. Цей Закон набере чинності через 2 місяці з дня його опублікування(https://sud.ua/uk/news/publication/285467-verkhovnaya-rada-vnesla-izmeneniya-v-grazhdanskiy-kodeks-ob-otkrytii-i-oformlenii-nasledstva)
Не забувайте, що професійна правова допомога допоможе запобігти ризикам для сторін, захистити їх від неправомірних дій та позбавити від неприємних ситуацій.
Щодо отримання консультацій та послуг можна звернутись до нашого адміністратора https://www.facebook.com/profile.php?id=100000061951018 написавши в особисті повідомлення, або зателефонувати за номером +380674056955
Все буде Україна!
Також долучайтеся до нас у соціальних мережах:
Telegram https://t.me/zemfondukraine
Instagramhttps://instagram.com/zemelnyy_fond_ukrayinu?igshid=YmMyMTA2M2Y
Наш сайт https://www.zemfond.net