Спадкоємець, який проживав спільно зі спадкодавцем без спільної реєстрації, вважається таким, що прийняв спадщину в розумінні норм ст. 1268 ЦК України

Цивільний кодекс України вимагає наявності фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрації місця проживання за адресою спадкодавця, які можуть відрізнятися.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або, у сільських населених пунктах, до уповноваженої на це посадової особи органу місцевого самоврядування для отримання свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначив, що у випадках, коли спадкоємці постійно проживали разом зі спадкодавцем, але були зареєстровані за іншою адресою, судам слід враховувати таке. Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира або інше придатне для проживання приміщення (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, де фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування, тобто місця, де особа тимчасово знаходиться.

Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявності фактичного проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрації місця проживання за адресою спадкодавця.

Верховний Суд у постанові від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 вказав, що відсутність реєстрації місця проживання заявника за місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем. Відсутність такої реєстрації відповідно до ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням того, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, визначені ч. 3 ст. 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними та допустимими доказами, поданими заявником і оціненими судом.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 10.01.2019 у справі № 484/747/17, від 06.05.2020 у справі № 478/1995/18, від 01.07.2020 у справі № 222/1109/17, від 17.01.2022 у справі № 643/790/20, від 07.06.2022 у справі № 175/4514/20, від 14.12.2022 у справі № 198/132/21, від 07.06.2023 у справі № 227/5018/21 та від 26.04.2023 у справі № 204/1052/20.

Якщо постійне проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено документально, і нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Такий підхід підтверджено постановою Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 750/12880/19, провадження № 61-8759св20 (ЄДРСРУ № 92842277).

Відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за адресою спадкодавця не є доказом того, що він не проживав разом зі спадкодавцем. Сама по собі відсутність реєстрації відповідно до ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є безумовним підтвердженням цього факту, якщо обставини, передбачені ч. 3 ст. 1268 ЦК України, доведені іншими належними доказами. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 484/747/17 та від 26.04.2023 у справі № 204/1052/20.

Факт постійного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини розглядається в порядку окремого провадження.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо такі факти відповідно до закону породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, і встановлення факту не пов’язане з подальшим вирішенням спору про право.

Наявність рішення суду про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (за відсутності спору про право на спадщину) є підставою для звернення до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину.

Для отримання індивідуальної консультації звертайтесь за телефоном: +38 (067) 405 69 55 або пишіть на електронну пошту: zemfondgroup@gmail.com.

Завжди раді вам допомогти ваш Земельний Фонд України!

Telegram | Facebook | YouTube | Instagram | Тікток | Viber-канал