Реєстрація емфітевзису: практичні нюанси
- Земельний Фонд України
- 23 хвилини тому
- Читати 2 хв
Емфітевзис є одним із речових прав на чуже майно та широко застосовується у сфері користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення. На практиці державні реєстратори нерідко стикаються з помилками у поданих документах, невідповідністю умов договору вимогам законодавства або відсутністю необхідних відомостей у Державному земельному кадастрі.
Відповідно до статті 102-1 Земельного кодексу України, емфітевзис - це право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», право емфітевзису підлягає обов’язковій державній реєстрації як похідне речове право.
Практичні нюанси, на які варто звернути увагу
1. Відповідність об’єкта у договорі та ДЗК
Однією з найпоширеніших проблем є розбіжності між даними договору та відомостями Державного земельного кадастру:
неправильний кадастровий номер;
невідповідність площі;
помилки у цільовому призначенні земельної ділянки.
У такому випадку державний реєстратор зобов’язаний зупинити розгляд заяви або відмовити у державній реєстрації.
Також необхідно звертати увагу на строк емфітевзису.
Строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором і для земельних ділянок державної або комунальної власності не може перевищувати 50 років (ч.1 ст.408 Цивільного кодексу України).
Важливо. Всі договори емфітевзису укладені після набрання чинності 01.01.2019 року Закону України № 2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування в масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні » обмежені терміном - 50 років , у тому числі і на земельні ділянки приватної форми власності.
Відсутність у договорі істотних умов може бути підставою для відмови у проведенні реєстрації.
2. Нотаріальне посвідчення договору
Законодавство не встановлює обов’язкового нотаріального посвідчення договору емфітевзису, якщо інше не передбачено законом або домовленістю сторін. Однак на практиці нотаріальна форма значно знижує ризики оскарження правочину.
3. Перевірка права власності
Перед реєстрацією емфітевзису державний реєстратор обов’язково перевіряє:
наявність зареєстрованого права власності;
відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами;
наявність арештів, заборон або інших обтяжень.
Такі вимоги передбачені статтею 18 Закону України №1952-IV.
Реєстрація емфітевзису потребує ретельної перевірки як правовстановлюючих документів, так і відомостей Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав. Основними практичними аспектами залишаються правильність оформлення договору, відповідність даних земельної ділянки та перевірка відсутності обмежень щодо розпорядження землею.
Дотримання вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Земельного кодексу України дозволяє мінімізувати кількість відмов і забезпечити належний захист прав сторін.
Для отримання індивідуальної консультації телефонуйте за номером: +38 (067) 405 69 55 (дзвінки приймаємо до 19:00), пишіть у Viber цілодобово або звертайтесь на електронну пошту: zemfondgroup@gmail.com.
Завжди раді вам допомогти! Ваш Земельний Фонд України.
Коментарі