Юрист Земельного Фонду України
Ірина Назаренко
Сплата податку на прибуток у 2023 році
Платники податку на прибуток – це тільки юр.особи, як резиденти, так і нерезиденти (п. 133.1 і п. 133.2 ПКУ). За загальним правилом при реєстрації будь-яка юр.особа стає платником податку на прибуток, якщо не подала заяву про обрання спрощеної системи оподаткування. Ще один виняток – створення неприбуткової установи або організації.
Платник-резидент від платника-нерезидента відрізняється місцем проведення господарської діяльності. Резиденти можуть здійснювати діяльність на території України та за її межами.
До платників-нерезидентів належать:
нерезиденти (крім фіз.осіб), які отримують доходи із джерелом їх походження з України. Виняток – установи та організації, які мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;
нерезиденти, які мають постійні представництва, через які здійснюють господарську діяльністю на території України (пп. 14.1.193 ПКУ).
Однак, якщо враховувати існування податку на доходи нерезидентів, то коло платників податку на прибуток насправді дещо ширше. Даний податок вважається частиною податку на прибуток (п. 133.1 ПКУ), а сплачувати його можуть навіть фіз.особи-підприємці, і єдиноподатники-юр.особи(див. далі).
Звільнення від оподаткування ПДВ для генераторів та акумуляторів
Уряд звільнив від оподаткування ПДВ і ввізним митом товари для енергетики та забезпечення тепла. Про умови такого звільнення, період, протягом якого воно діятиме, чи стосується продажу залишків товарів, раніше ввезених чи придбаних з ПДВ.
КІК – особливий платник податку на прибуток 2023
КІК – це контрольовані іноземні компанії, тобто юр.особи, які утворені відповідно до законодавства інших країн, проводять свою господарську діяльність закордоном, але мають місце ефективного управління (контролю) на території України (див. пп. 133.1.5 ПКУ). Зміни стосуються юр.осіб-резидентів та фіз.осіб-резидентів України, які контролюють, тобто фактично володіють такими КІК.
Зміни про КІК запрацювали з 01 січня 2022 року, коли набула чинності ст. 392 ПКУ. Суть змін у тому, що українські резиденти (як фіз.особи, так і юр.особи), які фактично володіють (контролюють) такими КІК, повинні звітувати про них у спеціальних звітах, а також подавати (пп. 392.5.2 ПК):
річну декларацію про майновий стан і доходи – для фіз.осіб:
або податкову декларацію з податку на прибуток – для юр.осіб. Форма декларації та ж сама, що й для підприємств, адже у ній є відповідний рядок та додаток по КІК.
Відповідно треба й сплатити податки – ПДФО/ВЗ, податок на прибуток. При цьому є спеціальні податкові різниці для коригування прибутку та умови звільнення від оподаткування за наявності міжнародних угод щодо усунення подвійного оподаткування.
Першим звітним періодом для звіту про КІК є 2022 рік (роз’яснення ЗІР, категорія 131.03). Форма звітів по КІК затверджена наказом Мінфіну від наказом від 25.08.2022 р. № 254 (далі – Наказ № 254). За Наказом № 254 маємо затвердженими:
Звіт про КІК;
скорочений Звіт про КІК.
Крім того, Наказ № 254 містить Порядок заповнення Звіту про КІК, скороченої форми Звіту про КІК та їхнього подання до ДПС.
Неплатники податку на прибуток у 2023 році
Не є платниками податку на прибуток (крім податку на доходи нерезидента):
неприбуткові підприємства, установи та організації (НПО), які внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій і виконують вимоги п. 133.4 ПКУ;
юрособи, що застосовують спрощену систему оподаткування (єдиний податок). Це єдиноподатники1-4 груп, у т.ч. єдиноподатники спецгрупи 2%;
фізособи-підприємці;
фізичні особи.
▪️Штрафи за несвоєчасне подання податкової звітності
Неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій — правопорушення, за яке платникам податків загрожує штраф.
▪️Коли виникають і хто може уникнути
Платники податку на доходи нерезидентів
Платниками податку на доходи нерезидентів (або ж – податок на репатріацію) є:
юр. особи-єдиноподатники (3 група);
єдиноподатники 4 групи. Виняток – сплата прирівняних до дивідендів виплат у абз. 4-6 пп. 14.1.49 ПКУ, серед яких сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту у контрольованих операціях;
фіз. особи-єдиноподатники (усі групи);
фіз. особи-загальники;
особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Обов’язок сплатити даний податок наприклад виникає при здійсненні виплати дивідендів нерезидентам-юр. особам, зокрема платежу у грошовій/негрошовій формах (учаснику) при розподілі прибутку (пп. 14.1.49 ПКУ).
При утриманні податку на репатріацію з доходів нерезидента усі мають подавати податкову декларацію з податку на прибуток і обов’язковим для даної ситуації Додатком ПН до неї.
▪️Пільговики з податку на прибуток у 2023 році
Пільговики – це ті, хто сплачує податок на прибуток за нульовою ставкою або взагалі має звільнення від оподаткування. В обох випадках результат один – податку на прибуток немає, але дані нюанси впливають на заповнення податкової декларації з податку на прибуток та оподаткування операцій з такими особами у інших суб’єктів господарювання.
Звільнення від оподаткування. Воно передбачене для таких суб’єктів господарювання:
Чорнобильська АЕС (п. 142.2 ПКУ);
підприємства, які беруть участь у міжнародній програмі План здійснення заходів на об’єкті «Укриття» відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та ЄБРР щодо діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні (п. 142.3 ПКУ);
підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями осіб з інвалідністю та є їх повною власністю (п. 142.1 ПКУ);
підприємства літакобудування (п. 41 підрозд. 4 Перехідних положень ПКУ) – до 01 січня 2025 року;
суб’єкти господарювання Японії, які зайняті у реалізації проєкту модернізації Бортницької станції очищення стічних вод (п.п. «а» – «в» п. 9 підрозд. 1 Перехідних положень ПКУ) – на період реалізації цього проєкту;
прибуток підприємства – інвестора зі значними інвестиціями на основі спеціального інвестиційного договору (п. 55 підрозд. 4 Перехідних положень ПКУ) – до 01 січня 2025 року. Обов’язковою умовою звільнення є виконання інвестором своїх зобов’язань. Звільнення від податку зберігається після введення об’єкта інвестицій впродовж 5 років;
підприємств, які займаються виключно виробництвом електродвигунів, літій-іонних акумуляторів, електромобілів (див. п. 56 підрозд. 4 Перехідних положень ПКУ). Звільнення діє до 31 грудня 2035 року включно;
сільськогосподарських підприємств, які займаються виключно діяльністю з вирощування курей, одержування яєць курей та діяльності інкубаторних станцій з вирощування курей. Також сюди ж належить діяльність з вирощування перепелів і страусів, виробництва м’яса іншої свійської птиці. Звільнення розповсюджується й на реалізацію такої власне виробленої сільськогосподарської продукції. Діє до 01 січня 2027 року (про умови – див. п. 57 підрозд. 4 Перехідних положень ПКУ).
Всі діючі пільги можна знайти у Довідниках податкових пільг, які ДПС регулярно оновлює.
Терміни сплати та звітний період з податку на прибуток у 2023 році
Податок сплачується та декларується у звичайні терміни:
квартальні платники декларують впродовж 40 к. днів після кінця кварталу. За IV квартал – 60 к. днів;
річні платники податку на прибуток декларують впродовж 60 к. днів після кінця року.
Єдиноподатники, які перейшли на сплату податку на прибуток мають звітний період з дати переходу на загальну систему по 31 грудня такого року (див. роз’яснення ЗІР, категорія 102.20.02).
На сплату в усіх платників податку на прибуток дається 10 к. днів від крайньої дати подачі декларації.
* платникам податку на прибуток, які не можуть сплачувати податок на прибуток у зв’язку з обставинами воєнного стану потрібно підтвердити неможливість виконувати податкові обов’язки – як підтвердити (див. також п. 69.1 підрозд. 10 Перехідних положень ПКУ)
Однак по термінах сплати податку на прибуток є один виняток – це спеціальний податковий період для сільськогосподарських товаровиробників.
▪️Нововведення щодо сплати авансових платежів з 2023 року
З 1 січня 2023 року запрацює Закон України від 03.11.2022 № 2720-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств за структурні підрозділи, які здійснюють торгівлю валютними цінностями у готівковій формі».
Відповідно платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, зобов'язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця.
Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств сплачуватиметься у розмірі:
трьох мінімальних зарплат, встановлених законом станом на 1 січня звітного (податкового) року (6700 грн × 3 = 20100 грн), за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у населеному пункті, чисельність населення якого перевищує 50 тисяч;
однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 1 січня звітного (податкового) року (6700 грн), за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших, крім вищевказаних населених пунктах або за межами населених пунктів.
Упродовж 2023 року платники податку, які зобов'язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств сплачуватимуть такі авансові внески:
з 1 січня 2023 року по 30 червня 2023 року - із застосуванням коефіцієнта 0,33;
з 1 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року - із застосуванням коефіцієнта 0,66.
Спеціальний звітний період з податку на прибуток у сільгоспвиробників у 2023 році
До сільгоспвиробників існує спеціальний звітний період «01 липня поточного року – 30 червня наступного року». Він може бути обраний за добровільним рішенням таких платників податку на прибуток.
Така декларація подається впродовж 60 к. днів після закінчення особливого звітного періоду «01 липня – 30 червня». Отже, така декларація за спеціальним періодом за «01 липня 2022 року – 30 червня 2023 року» може бути подана до 29 серпня 2023 року включно.
▪️Розрахунок податку на прибуток
Правила розрахунку податку на прибуток мають в основі оподаткування позитивного фінансового результату діяльності підприємства. Фінансовий результат – це доходи за мінусом витрат. Він може бути позитивним – прибуток, або ж негативним – збиток. Фінансовий результат до оподаткування визначається за правилами бухгалтерського обліку, а джерелом для розрахунку та заповнення декларації є у платників податку на прибуток, що ведуть свій облік за:
НП(С)БО – Звіт про фінансові результати;
МСФЗ – Звіт про прибутки та збитки.
При цьому платники податку на прибуток бувають двох типів:
такі, що розраховують податок на прибуток у «чистому» вигляді, тобто без коригувань. По-суті, це означає, що у таких платників враховуються всі доходи й витрати «як є», тобто за правилами бухгалтерського обліку;
такі, що спершу коригують фінансовий результат на так звані податкові різниці, які бувають як збільшуючи, так і зменшуючи. Податок розраховується на основі вже такого відкоригованого фінансового результату, який може відрізнятися від початкового як у більшу, так і у меншу сторону. По-суті, це означає, що деякі доходи й витрати у таких платників не враховуються, тобто їх вплив на фінансовий результат (прибуток/збиток) виключається через застосування податкових різниць.
Розмежовує таких платників податку обсяг заробленого доходу, який визначається за правилами бухгалтерського обліку, – 40 млн грн (пп. 134.1.1, п. 137.5 ПКУ). Звідси й неофіційні їх назви – малодоходники та великодоходники. У перших облік простіший, тобто без податкових різниць. Звітують вони теж лише один раз на рік, а не щокварталу, як великодоходники. Всі правила розрахунку податку на прибуток містить розділ ІІІ ПКУ та підрозд. 4 Перехідних положень ПКУ.
* деякі податкові різниці для них все ж таки існують. Серед них – можливість зменшення фінансового результату на збитки минулих років, податкова різниця з обліку бюджетних грантів. Такі коригування теж вважаються податковими різницями;
** однак щороку змінювати своє рішення не можна. Якщо перехід на застосування податкових різниць уже здійснено, то рішення про їх незастосування можна прийняти не більше 1 разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких дохід менший 40 млн грн. Таким чином, якщо дохід залишається потім щороку в межах до 40 млн грн, то повернутися «назад» до обліку без податкових різниць не вийде.
Новостворені підприємства одразу мають річний звітний період без коригування податкових різниць. Обов’язок коригувати з’являється лише, якщо дохід у рік створення перевищить 40 млн грн.
У 2022 році з’явився ще один механізм коригування податку на прибуток, окрім податкових різниць. Він спрямований на збільшення суми податку на прибуток до рівня так званого мінімального податкового зобов’язання (МПЗ), але стосується він лише сільськогосподарських виробників.
🔍Що зміниться із грудня 2022-го
Мінімальне податкове зобов’язання для сільгоспвиробників
Згідно змін, які буле внесені до ПКУ Законом від 30.11.2021 р. №1914 встановлено особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) платників податку на прибуток для таких платників, які мають земельні ділянки, що віднесені до сільськогосподарських угідь, на праві:
власності;
оренди;
користуванні або інших умовах, у т.ч. емфітевзису.
Такі платники податку на прибуток розраховують різницю між МПЗ та сплаченими податками та витратами на оренду земельної ділянки (за спеціальним переліком). Якщо така різниця позитивна (МПЗ > визначених податків і витрат), то вона стає частиною зобов'язань з податку на прибуток (детальніше – див. п. 141.9 ПКУ).
Вперше розраховувати МПЗ та подавати відповідний додаток з його розрахунком до декларації з податку на прибуток треба за звітний період 2022 року.
Ще один об’єкт оподаткування податком на прибуток
Фінансовий результат насправді не єдиний об’єкт оподаткування. Окрім фінансового результату (прибутку) об’єктом оподаткування податком на прибуток також буває:
дохід виплачений нерезиденту – на його основі сплачується податок на репатріацію (п. 141.4 ПКУ);
прибуток нерезидентів по окремих операціях – це додатний фінансовий результат (доходи за мінусом витрат), але не від усієї діяльності, а від окремої операції або ж уся сума операції (дохід), якщо нерезидент не може документально підтвердити свої витрати (пп. 141.4.1 ПКУ);
дохід резидентів від певних видів страхової діяльності, букмекерської діяльності, проведення лотерей та азартних ігор (див. вище про ставки податку на прибуток) (п. 136.5 ПКУ).
Спеціалісти Земельного фонду України допомагають людям у вирішенні таких ситуацій грамотно складеними листами, які завжди мають відмінний результат.
Власникам землі які звертаються до нас за допомогою наші спеціалісти можуть надати більш розгорнуті консультації з питань які вас цікавлять. Незабувайте, що професійна правова допомога допоможе запобігти ризикам для сторін, захистити їх від неправомірних дій та позбавити від неприємних ситуацій. Щодо отримання консультацій та послуг можна звернутись до нашого адміністратора https://www.facebook.com/profile.php?id=100000061951018 написавши в особисті повідомлення, або зателефонувати за номером +380674056955
Все буде Україна
Також, долучайтесь до нас у соціальних мережах:
• Telegram https://t.me/zemfondukraine
• Facebook https://www.facebook.com/groups/zemfondua
• Наш сайт https://www.zemfond.net