top of page

Особливості «земель запасу»

Достатньо часто ми зустрічаємось з поняттям «землі запасу», про те на наш погляд варто детально розкрити його зміст, аби наші підписникита читачі могли чітко розуміти, про що йде мова коли вживається таке словосполучення.

Землями запасу   визнаються   всі   землі,  не  переведені  у власність або не надані у постійне користування.  До них  належать також  землі,  право  власності  або  користування якими припинено відповідно до статей 140 і  141  Земельного  кодексу  України.

    Земельні ділянки  кожної  категорії  земель,  які не надано у власність або користування громадянам чи юридичним особам,  можуть перебувати у запасі.

    Відповідно до  вимог  Земельного кодексу України земельні ділянки із земель запасу можуть  бути  передані  у  власність  або постійне     користування     громадянам,    сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям.

Основним розпорядником земель запасу на сьогодні виступають об’єднані територіальні громади в межах визначених законом повноважень, отже поговоримо й про землі комунальної власності.

Статтею 122 Земельного кодексу України, з поміж інших органів влади, визначено повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Деталізує зазначену норму її перша частина, де зазначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Земельні питання розглядаються виключно на сесії відповідної ради (п.34, ч.1, ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Клопотання розглядаються в місячний термін, то відповідно до ч.5 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Крім вище зазначеного, більш чіткі рамки розгляду звернень встановлюються ст.20 Закону України «Про звернення громадян», яка вказує, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження.

Відповідно до п.24 Перехідних положень Земельного кодексу України землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

б) оборони;

в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об’єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

г) зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

ґ) під будівлями, спорудами, іншими об’єктами нерухомого майна державної власності;

д) під об’єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

е) визначених у дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Тобто, якщо право на ділянку зареєстроване за державою, то громада на підставі цієї норми Кодексу просто реєструє право за собою (прийому-передачі земельної ділянки не потрібно бо Кодекс чітко визначив перехід права).

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.(Стосується земель, право на які не зареєстровані в Реєстрі речових прав на нерухоме майно).

З вищевказаного стає зрозумілим, що всі землі, які не  передані  у власність або не надані у користування громадянам чи юридичним особам, є – землями запасу.  

Земельні ділянки  кожної  категорії  земель,  які не надано у власність або користування громадянам чи юридичним особам,  можуть перебувати у запасі.

Земельний запас у кожної громади різний і певною мірою визначає її потенціал у сільськогосподарській, лісогосподарській та водогосподарській галузях.

Саме за рахунок земель запасу забезпечується право громадян на отримання земельних ділянок в межах норм безоплатної приватизації.

Після прийняття рішення про затвердження відповідної документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність або користування, земельна ділянка змінює свій статус.

❤️Не забувайте, що професійна правова допомога допоможе запобігти ризикам для сторін, захистити їх від неправомірних дій та позбавити від неприємних ситуацій.


📲Щодо отримання консультацій та послуг можна звернутись в особисті повідомлення, або зателефонувати за номером +380674056955 ❤️


🇺🇦Все буде Україна!


💻Також долучайтеся до нас у соціальних мережах:







346 просмотров0 комментариев
bottom of page