top of page

Мінімальне податкове зобовʼязання у 2023 році

Адвокат Земельного Фонду України,

Ірина НАЗАРЕНКО

На початку минулого року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" від 30.11.2021 р. № 1914-IX, яким серед іншого запроваджено поняття "мінімальне податкове зобов'язання".

Мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ) – це сума податкового зобов'язання, що сплачується у зв'язку з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

Обов'язок сплати МПЗ покладається на власників, орендарів, користувачів сільськогосподарських угідь.

Першим роком, за який нараховують МПЗ, є 2022 рік. Тобто, вперше МПЗ сплачуватимуть вже у 2023 році.

Як обчислюють мінімальне податкове зобов'язання

Суму МПЗ визначають як нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножену на коефіцієнт 0,05 та на кількість місяців у межах року, протягом яких особа володіє чи користується земельною ділянкою, та поділену на 12.

Щодо земельних ділянок, для яких не визначено нормативну грошову оцінку, застосовують нормативну грошову оцінку 1 га ріллі по області з урахуванням коефіцієнта індексації, який визначає Держгеокадастр кожного року станом на 1 січня, помножену на площу земельної ділянки у гектарах:

Для фізичних осіб – підприємців, що є платниками єдиного податку 4 групи та зареєстровані як фермерське господарство, застосовують коефіцієнт 0,025 (половина від загального).

Для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 роки замість коефіцієнта 0,05 застосовуватимуть 0,04. Тобто розмір МПЗ протягом перших двох років буде дещо меншим.

Якщо таких земельних ділянок у власності чи користуванні є декілька, то загальне МПЗ обчислюють додаванням суми МПЗ за кожну земельну ділянку.

Платники

Платниками МПЗ є власники та користувачі (у тому числі орендарі) сільськогосподарських угідь, незалежно від того, обробляють вони земельні ділянки чи ні, вирощують і продають вирощену продукцію чи взагалі не використовують земельні ділянки за призначенням.

Користувач (орендар) є платником МПЗ лише за умови, якщо право користування (оренди) зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У такому випадку власник земельної ділянки є платником МПЗ за період із 01 січня звітного року по 1 число місяця, у якому ділянку було передано в користування (оренду).

Користувач (орендар) земельної ділянки є платником МПЗ за період із 1 числа місяця, у якому він отримав ділянку в користування (оренду), до кінця звітного року.

Порядок обчислення і сплати МПЗ

Платникам податку на доходи фізичних осіб, які не зареєстровані як ФОП, МПЗ визначає податковий орган і надсилає податкове повідомлення-рішення до 01 липня року, наступного за звітним. Таким чином, якщо власнику земельної ділянки не надійшло податкове повідомлення-рішення, МПЗ сплачувати не потрібно.

Фізичним особам – підприємцям необхідно обчислювати МПЗ самостійно. У разі реєстрації фізичної особи як ФОП останній має розрахувати МПЗ за ділянки, які він використовує в господарській діяльності з першого числа місяця, наступного за місяцем реєстрації ФОП. Додаток із розрахунком МПЗ подають у складі річної податкової декларації.

Платники податку на прибуток (юридичні особи) обчислюють МПЗ самостійно і додають його розрахунок у вигляді додатка до податкової декларації.

Платники єдиного податку (як ФОП, так і юридичні особи) подають додаток із розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за рік (платники третьої групи за ставкою 2 % – у складі податкової декларації за грудень).

Суму, яку платник податку повинен сплатити до Державного бюджету України, обчислюють шляхом віднімання від МПЗ суми всіх податків, сплачених платником податку за звітний рік (до цієї суми входять податок на прибуток, ПДФО, єдиний податок, земельний податок, рентна плата за спеціальне використання води, 20 % орендної плати за користування земельними ділянками державної чи комунальної власності).

Із цієї формули випливає:

– якщо сума всіх сплачених податків за звітний рік буде більшою, ніж МПЗ, різниця буде від'ємною, а отже платник податку не повинен сплачувати МПЗ;

– якщо сума всіх сплачених податків за звітний рік буде меншою, ніж МПЗ, різниця буде додатною, а отже платник податку повинен її сплатити.

У разі переходу права власності/користування на землю протягом року за умови державної реєстрації такого права, для попереднього власника/користувача МПЗ визначають до 01 числа місяця, у якому припинилось відповідне право, а для нового власника/користувача – з початку такого місяця.

Законом визначено перелік земельних ділянок, щодо яких МПЗ не визначають:

• земельні ділянки дачних (дачно-будівельних), садівничих (городницьких) кооперативів, що набуті у власність чи користування членами цих кооперативів унаслідок приватизації, купівлі-продажу, оренди;

• землі запасу;

• невитребувані земельні паї;

• земельні ділянки в межах зони відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення;

• сільськогосподарські угіддя, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року розташовувалися в межах населених пунктів.

Крім того, за 2022 та 2023 звітні роки не нараховують і не сплачують МПЗ за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться/велися бойові дії, або на тимчасово окупованих територіях, та за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться/велися бойові дії або тимчасово окупованих територій, визначає Кабмін.

Підсумки

На перший погляд, МПЗ – це додаткове податкове навантаження для власників і користувачів земельних ділянок.

Однак для платників податків, що грають за правилами та не ухиляються від сплати податків, МПЗ часто буде меншим за суму всіх сплачених податків, а тому покриватиметься ними та не спричинить жодних наслідків.

Адже податкове зобов'язання у вигляді МПЗ визначають шляхом віднімання від МПЗ суми сплачених податків.

Тож насправді МПЗ істотно вплине лише на власників земельних ділянок, що передавали землю в користування без укладення договорів і приховували доходи від такого передання.

Додаткове податкове навантаження виникає для власників земельних ділянок, що мають пільги щодо сплати земельного податку в межах граничних норм (для особистого селянського господарства – у межах 2 га).

Не забувайте, що професійна правова допомога допоможе запобігти ризикам для сторін, захистити їх від неправомірних дій та позбавити від неприємних ситуацій.

      Щодо отримання консультацій та послуг можна звернутись до нашого адміністратора https://www.facebook.com/profile.php?id=100000061951018 написавши в особисті повідомлення, або зателефонувати за номером +380674056955

Все буде Україна!

Також долучайтеся до нас у соціальних мережах:

Наш сайт  https://www.zemfond.net

1 153 просмотра0 комментариев

Comments


bottom of page