top of page

Договір дарування

Договір дарування - це домовленість, за якою одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (ч. 1 ст. 717 ЦК України).


Договір дарування належить до безоплатних правочинів, за умовами якого обдаровуваний не має перед дарувальником будь-яких зобов’язань матеріального характеру.


Договір дарування вважається укладеним з моменту передання майна (реальний договір), за винятком випадків, коли дарувальник зобов’язується передати обдаровуваному майно в майбутньому (консенсуальний договір).


Підстави для визнання договору недійсним (нікчемним або оспорюваним)


Зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.


Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.


Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.


Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.


Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.


Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.


Підстави звернення до суду з позовом про визнання договору дарування недійсним


Документи були підроблені (докази мають бути належними, достатніми та допустимими відповідно до норм ЦПК України).


Дарувальник уклав договір під тиском третіх осіб (застосування фізичної сили або погроз щодо дарувальника чи його близьких).


Угода була укладена дарувальником у результаті помилки, обману або перебування в залежному стані, коли він був змушений вчинити її внаслідок тяжких життєвих обставин на вкрай невигідних для себе умовах.


Відсутня нотаріально посвідчена згода одного з подружжя на дарування спільно нажитого майна.


Дарувальник на момент підписання договору дарування не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.


Жодна особа (у тому числі діти, другий з подружжя дарувальника, інші члени сім’ї чи родичі) не може претендувати на майно (будинок, земельну ділянку тощо), що є предметом договору дарування.


Головним елементом такого правочину є вільне волевиявлення сторін та його відповідність їхній внутрішній волі, спрямованій на настання певних правових наслідків. Тому насамперед слід з’ясувати, на що саме була спрямована воля сторін, чи існувала дійсна воля на укладення договору дарування та чи не був такий договір укладений з метою приховати інший правочин.

Для отримання індивідуальної консультації звертайтесь за телефоном: +38 (067) 405 69 55 або пишіть на електронну пошту: zemfondgroup@gmail.com.


Завжди раді вам допомогти ваш Земельний Фонд України!


Коментарі


bottom of page