top of page
Фото автораСергій Коновалов

Державна реєстрація речових прав на земельну ділянку

Нормативні документи:

- Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (далі ЗКУ)

- Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 № 435- IV (далі – ЦКУ)

- Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабміну від 25.12.2015 р. № 1127 (далі – Порядок № 1127).

Нагадую, що з 24 лютого2022 року, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану в Україні введено режим воєнного стану!

 

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» державна реєстрація проводиться виключно державними реєстраторами речових прав  на нерухоме майно та їх обтяжень, які включені до затвердженого Міністерством юстиції переліку державних реєстраторів та посадових осіб яким в умовах воєнного стану надається доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

 

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 01.04.2022 № 1307/5 затверджений перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припинено доступ користувачів до єдиних державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану. 

 

Отже, згідно статті 181 ЦКУ до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

 

Відповідно до статті 125 ЗКУ право власності, зокрема, на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Зараз зареєструвати право власності на землю можна як через суб'єктів державної реєстрації прав, місцеві центри надання адміністративних послуг (ЦНАП), так і через нотаріусів, які наділені повноваженнями державних реєстраторів прав на нерухоме майно та можуть здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без вчинення нотаріальної дії щодо такого майна.

 

 

 

Відповідно до ст. 6 Закону № 1952 суб'єкти державної реєстрації прав – це:

- Міністерство юстиції та його територіальні органи;

- виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

- державні реєстратори прав на нерухоме майно.

 

Зверніть увагу, що документами, що підтверджують право власності чи право користування земельною ділянкою можуть бути:

- Державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею (видавалися до 01.01.2013 року)

- свідоцтво про право власності на нерухоме майно (видавалося з 01.01.2013 року)

- свідоцтво про право на спадщину

- рішення суду щодо набуття/ або зміни права власності на земельну ділянку (яке набуло законної сили)

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

- договір оренди, суперфіцію, емфітевзису

- інші цивільно-правові угоди щодо відчуження земельної ділянки.

 

Нагадую, що державна реєстрація права власності на земельну ділянку, реєстрацію якого не проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент його набуття, якщо такі права набуті згідно з рішенням органу влади чи органу місцевого самоврядування, проводиться за умови встановлення факту відсутності відомостей про речові права інших осіб на таку земельну ділянку в Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація речових прав на земельну ділянку, похідних від права власності, набутих та оформлених в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться з одночасною державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку, крім випадків, якщо право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав (ст. 29 Закону № 1952).

 

Державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Заява про державну реєстрацію прав подається окремо щодо кожного об'єкта нерухомого майна (ч. 8 ст. 18 Закону № 1952).

 

У разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду з одночасним набуттям речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, а також у разі державної реєстрації речових прав, що є похідними від права власності, одночасно з державною реєстрацією права власності на таке майно заявником подається одна заява ( ч. 9 ст. 18 Закону № 1952).

 

У разі подання заяви про проведення реєстраційних дій у паперовій формі така заява формується, реєструється у базі даних заяв із зазначенням дати і часу реєстрації та скріплюється особистим підписом заявника.

 

Після проставлення підписів на заяві уповноважена особа суб'єкта державної реєстрації прав, нотаріус або його помічник реєструє заяву в базі даних заяв.

 

 ​У випадках, передбачених Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, державний, приватний виконавець за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав самостійно формує та реєструє заяву в електронній формі, до якої додається необхідний для такої реєстрації оригінал документа в електронній формі з накладенням відповідним державним, приватним виконавцем кваліфікованого електронного підпису.

Реєстрація заяв про державну реєстрацію прав в електронній формі проводиться в порядку черговості, у тому числі з урахуванням заяв, що подаються до суб’єкта державної реєстрації прав чи нотаріуса в паперовій формі.

Моментом прийняття заяви вважається дата і час її реєстрації у базі даних заяв (п. 36 Порядку № 1127).

 

Заява може бути відкликана заявником у будь-який час до прийняття державним реєстратором рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації шляхом звернення заявника до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса (п. 16 Порядку № 1127).

 

 

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку № 1127.

Державні реєстратори зобов'язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав (ч. 2 ст. 18 Закону № 1952).

 

Так для державної реєстрації права власності на сформовану земельну ділянку в порядку відведення земельної ділянки із земель державної та комунальної власності –необхідно рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

Для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, права власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт незавершеного будівництва, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно використовуються відомості з Державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, та паперовий носій інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації).

 

У разі наявності в заявника копії примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно подається також відповідна копія.) (п. 53 Порядку № 1127);

– для державної реєстрації права власності на сформовану земельну ділянку шляхом поділу або об'єднання раніше сформованих земельних ділянок подаються:

документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку до її поділу чи об'єднання (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вжезареєстровано в Державному реєстрі прав або коли державна реєстрація права власності проводиться на підставі договору про поділ спільного майна);

витяг з Державного земельного кадастру про новосформовану земельну ділянку;

письмова заява (згода) всіх співвласників (у разі, коли поділ або об'єднання здійснюється щодо майна, що перебуває у спільній власності) (п. 54 Порядку № 1127).

 

У всіх випадках необхідно також подати документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію, або документ, що звільняє від його сплати.

Адміністративний збір справляється у відповідному розрахунку від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав, та округлюється до найближчих десяти гривень.

 

За державну реєстрацію права власності на частку у праві спільної власності на об'єкт нерухомого майна адміністративний збір сплачується в повному розмірі.

У разі відмови у державній реєстрації права власності адміністративний збір не повертається.

У разі відкликання заяви про державну реєстрацію права власності адміністративний збір підлягає поверненню.

Перелік осіб, що звільнені від сплати адміністративного збору, міститься у ч. 9 ст. 34 Закону № 1952.

 

Після внесення відомостей до Державного реєстру прав державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення цього Реєстру формує інформацію з нього, яка розміщується на веб-порталі Мін'юсту для доступу до неї заявника з метою її перегляду та з урахуванням строку державної реєстрації, за який сплачено реєстраційний збір, її завантаження і друк (п. 22 Порядку № 1127).

 

Рішення державного реєстратора, інформація з Державного реєстру прав надаються в електронній та (за бажанням заявника) в паперовій формі. Причому обидві форми мають однакову юридичну силу (ст. 21 Закону № 1952).

 

Варто також зазначити, що розгляд заяви про реєстрацію права власності на землю може бути зупинений. Перелік підстав для такої дії наведений у ст. 23 Закону № 1952.

 

Якщо державний реєстратор приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію права власності на землю, він повинен невідкладно повідомити про це заявнику (ч. 2 ст. 23 Закону № 1952). Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію права власності на землю виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви (ч. 3 ст. 23 Закону № 1952).

Строки державної реєстрації права власності регулюються ст. 19 Закону № 1952.

Так, державна реєстрація права власності на землю проводиться у строк, що не перевищує п'яти робочих днів.

Однак можливий і більш короткий термін реєстрації, зокрема у строк, що не перевищує 24 годин, крім вихідних та святкових днів, з моменту прийняття заяви. Така послуга буде коштувати дорожче (ч. 1 ст. 34 Закону № 1952), про що зазначалось вище.

Шановні учасники групи #Земельний фонд України,користуйтесь нашими порадами та діліться ними з знайомими, а якщо виникнуть питання щодо цієї теми чи будь якої іншої, то наші фахівці мають всі необхідні можливості аби надати якісну консультацію та кваліфіковану допомогу кожному.

З приводу отримання консультацій, роз’яснень та послуг ви можете звертатися до адміністратора групи Сергія Коновалова, написавши йому в особисті повідомлення

 Також, долучайтесь до нас у соціальних мережах:

• Наш сайт   https://www.zemfond.net

1 707 просмотров0 комментариев

Comentarios


bottom of page