top of page

Державна реєстрація нотаріусом наміру продажу земельної ділянки

Фахівцями нашої команди неодноразово порушувалисьу своїх публікаціях теми, пов’язані з ринком землі, але традиційно найактуальнішими питаннями є саме деталізація механізмів продажу земельних ділянок приватної власності сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (паїв).

Ми добре знаємо, що 1 липня 2021 року набрав чинності Закон України від 31 березня 2020 року № 552-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» (далі – Закон). Цей Закон надав громадянам України можливість продажу земель сільськогосподарського призначення (паїв), що належать їм на праві приватної власності. У власників землі виникло право продажу таких ділянок, навіть якщо вони перебувають в довгостроковій оренді, при цьому враховується переважне право орендаря на придбання такої ділянки.

Враховуючи, що на момент, так званого, відкриття ринку землі більшість земельних ділянок (паїв) перебувала в оренді, то їх продаж стала можливою лише за виконання певних умов, передбачених чинним законодавством.

Однією з таких особливостей є – реєстрація наміру продажу земельної ділянки, про яку ми сьогодні і поговоримо.

Отже, першим кроком для продажу земельної ділянки (паю), що знаходиться в оренді, для її власника, буде звернення до нотаріуса, який в свою чергу має повідомити суб’єкту переважного права купівлі орендованої ділянкипро намір власника продати земельну ділянку.

Відповідно до статті 130-1 Земельного кодексу України, переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб’єкти:

а) у першу чергу - особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавногозначення, якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва;

б) у другу чергу - орендар земельної ділянки.

Суб’єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення другої черги може реалізувати таке право у разі відсутності суб’єкта переважного права першої черги або відмови суб’єкта першої черги від реалізації такого права. Суб’єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відмовитися від реалізації такого права шляхом подання нотаріусу відповідної заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.

Нагадаємо також, що переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення реалізується за умови, що суб’єкт переважного права сплачує ціну, за якою здійснюється продаж земельної ділянки продавцем.

Так от, у разі наявності переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення її власник зобов’язаний не пізніш як за два місяці до дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєструвати намір щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Суб’єкти переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення першої черги встановлюються шляхом отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. У разі якщо в такому витягу відсутня інформація про наданий відповідний спеціальний дозвіл на користування надрами, вважається, що власник такого дозволу не має переважного права купівлі такої земельної ділянки.

Суб’єкти переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення другої черги встановлюються шляхом отримання відомостей із Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Суб’єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який бажає скористатися таким переважним правом, зобов’язаний повідомити про це нотаріуса цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Протягом місяця з дня отримання такого повідомлення нотаріус за погодженням із продавцем земельної ділянки повинен призначити день і час укладення договору купівлі-продажу та повідомити про це суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки, який виявив бажання скористатися таким правом, цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення.

У разі якщо протягом місяця з дня, коли суб’єкт переважного права був належним чином повідомлений нотаріусом про намір щодо продажу земельної ділянки, суб’єкт переважного права, який відповідно до земельного кодексу має право набувати у власність земельну ділянку, не повідомив належним чином нотаріуса про своє бажання скористатися переважним правом шляхом подання нотаріусу заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально, або відмовився від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, або не з’явився для укладення такого договору у день і час, призначені нотаріусом (за умови отримання повідомлення про вручення суб’єкту переважного права повідомлення про призначення дати та часу укладення договору купівлі-продажу або повідомлення про відмову від отримання такого повідомлення або якщо повідомлення повернуто нотаріусу у зв’язку із закінченням встановленого строку зберігання), вважається, що такий суб’єкт переважного права відмовився від свого переважного права.

У разі зміни власником земельної ділянки ціни та інших умов договору купівлі-продажу процедура, передбачена абзацами другим - четвертим цієї частини, здійснюється повторно.

Якщо здійснити продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі суб’єкт переважного права, який відповідно до цієї статті може реалізувати таке право, має право пред’явити до суду позов про переведення на нього прав та обов’язків покупця. Одночасно позивач зобов’язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором купівлі-продажу повинен сплатити покупець.

Таким чином, необхідність реєстрації у нотаріуса наміру щодо продажу власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (паю), є важливим запобіжником у регулюванні ринку землі, адже гарантує прозорість обігу та захищає суб’єктів переважного права.

❤️Не забувайте, що професійна правова допомога допоможе запобігти ризикам для сторін, захистити їх від неправомірних дій та позбавити від неприємних ситуацій.


📲Щодо отримання консультацій та послуг можна звернутись в особисті повідомлення, або зателефонувати за номером +380674056955 ❤️


🇺🇦Все буде Україна!


💻Також долучайтеся до нас у соціальних мережах:







378 просмотров0 комментариев

Commenti


bottom of page