top of page

Деякі аспекти обміну земельними ділянками

Право на земельну ділянку, гарантоване Конституцією України дозволяє громадянам розпоряджатися власністю на свій розсуд, використовувати, здавати в оренду, продавати, обмінювати на інше майно.

Не є винятком укладення договорів міни нерухомості, предметом якого є земельна ділянка. Варто також відзначити, що за умовами договору міни земельна ділянка може бути передана іншій особі за будь яке інше рухоме або не рухоме майно, що перебуває у власності іншої сторони договору.

Земельний кодекс України, не містить заборон щодо предмету на який можна здійснити обмін земельної ділянки. Так відповідно до ст. 131 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава вправі набувати у власність земельні ділянки на підставі обміну, ренти, купівлі-продажу, дарування, успадкування, довічного утримання та інших цивільно-правових угод з урахуванням вимоги Цивільного та Земельногокодексів України.

Загалом, специфіка обміну земельними ділянками, що перебувають у приватній власності носить у більшості випадків загальний цивільно-правовий характер, але з поміж інших варто зосередити увагу на ділянках сільськогосподарського призначення, таких як: для ведення особистого селянського господарства, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також для ведення фермерського господарства (останні зустрічаються рідше).

Відповідь на вищевказане питання нам дає частина 2 статті 37-1 Земельного кодексу України. Так, власникам та землекористувачам земель сільськогосподарського призначення надано право обмінюватись своїми земельними ділянками. Власники земельних ділянок усіх форм власності, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть обмінюватися такими земельними ділянками. Тобто здійснити обмін можна лише земельними ділянками, розташованими в одному масиві. Такі вимоги поширюються лише на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Власники та орендарі сільськогосподарськихземель, розташованих в одному масиві, на період дії договору оренди можуть обмінюватися своїми правами користування шляхом укладання між собою договорів оренди, суборенди. Такі договори діятимуть упродовж дії договору оренди. Право оренди зберігається при обміні до закінчення терміну договору оренди. Згода орендодавця (власника) землі на укладання договору оренди або суборенди при цьому не потрібна.

Обмін земельної ділянки державної або комунальної власності, розташованої в масиві, на іншу ділянку, розташовану в цьому ж масиві, здійснюється лише у разі однакової нормативної грошової оцінки цих ділянок або якщо різниця між їхніми оцінками становить не більше 10%. Отже, здійснити обмін нерівноцінними земельними ділянками не можливо, в протилежному випадку такий правочин буде визнано недійсним.

Права на земельну ділянку, яка стала предметом договору міни переходять до іншої сторони одразу після виконання сторонами умов договору, який підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню з подальшою реєстрацією відомостей в Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Шановні учасники групи #ЗемельнийфондУкраїни, користуйтесь нашими порадами та діліться ними з знайомими, а якщо виникнуть питання щодо цієї теми чи будь якої іншої, то наші фахівці мають всі необхідні можливості аби надати якісну консультацію та кваліфіковану допомогу кожному.

Щодо отримання консультацій та послуг можна звернутись до нашого адміністратора https://www.facebook.com/profile.php?id=100000061951018 написавши в особисті повідомлення, або зателефонувати за номером +380674056955

Все буде Україна

Також, долучайтесь до нас у соціальних мережах:

321 просмотр0 комментариев

Недавние посты

Смотреть все

留言


bottom of page