Конфіскація земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у власності громадян РФ

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (стаття 14 Конституції України).

Враховуючи ці вимоги, на рівні національного законодавства державою передбачено застереження, відповідно до якого один із найцінніших ресурсів - землі сільськогосподарського призначення - можуть перебувати лише у власності громадян України.

Частина 1 статті 153 Земельного кодексу України наголошує, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до чинної норми статті 130 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватися у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Водночас іноземці та особи без громадянства можуть набувати право власності на такі земельні ділянки в порядку спадкування (прийняття спадщини).

Згідно з частиною 4 статті 81 Земельного кодексу України, такі ділянки підлягають відчуженню протягом одного року з моменту набуття у власність.

Новим власником може бути виключно фізична або юридична особа України, яка має таке право відповідно до законодавства.

Невиконання цієї вимоги законодавства призводить до виникнення підстав для припинення права власності на земельну ділянку, зокрема - у разі невідчуження земельної ділянки іноземними особами або особами без громадянства у встановлений строк (пункт «е» частини 1 статті 140 Земельного кодексу України).

Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється в судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки (пункт «в» частини 1 статті 143 Земельного кодексу України).

Ця норма кореспондується з положеннями частини 2 статті 145 Земельного кодексу України, якою передбачено, що якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов’язаний відчужити її протягом певного строку і не зробив цього, така земельна ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель (частина 4 статті 145 Земельного кодексу України).

До повноважень Держгеокадастру та його територіальних органів належить захист інтересів держави у вказаних правовідносинах.

Прокурор може пред’явити такий позов лише після встановлення, відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру», підстав для представництва інтересів держави в суді - у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснюється або здійснюється неналежним чином суб’єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом.

Для отримання індивідуальної консультації звертайтесь за телефоном: +38 (067) 405 69 55 або пишіть на електронну пошту: zemfondgroup@gmail.com.

Завжди раді вам допомогти ваш Земельний Фонд України!

Telegram | Facebook | YouTube | Instagram | Тікток |