Де межа між «прокладанням кабелю» та повноцінним використанням землі? Встановлення сервітуту

Серед коріння дерев, уламків цегли й каміння можна знайти й кабелі. Електричні, силові, контрольні - вони проходять крізь товщу ґрунту, з’єднуючи будівлі, райони та цілі міста. Прокладання кабелю в землі - не проста технічна операція, а складний процес, у якому переплітаються розрахунок, безпека й здоровий глузд.

Ґрунт, незважаючи на його уявну простоту, буває непередбачуваним. Він може рухатися, промерзати, вбирати вологу або просідати. Тому кабель, що закопується в землю, повинен бути захищеним. 

Прокладання електричного кабелю під землею - рішення, яке викликає змішані враження. З одного боку, це рятує простір від плутанини дротів, що звисають з опор. Небо стає чистішим, дерева більше не заплутуються в комунікаціях.

Та за цю зовнішню охайність доводиться розплачуватися. І не лише грошима. Ґрунт - не найнадійніший сусід. Він рухається, дихає, тримає вологу. Кабель, навіть захищений, усе одно поступово зношується. І коли стається збій, знайти точку пошкодження - завдання не з легких. Це не повітряна лінія, де все видно з першого погляду.

Втім, у багатьох випадках альтернативи немає. У нових житлових кварталах, де кожен квадратний метр на рахунку, немає місця для стовпів чи гірлянд проводів. До того ж - безпека. Кабель під землею менш вразливий до атмосферних впливів і людського втручання. Він не загрожує обвалом у негоду, не привертає увагу мисливців за металом. Підземне прокладання - це не ідеал, але й не катастрофа. Це вибір. Місцями - практичний, десь - вимушений, а іноді - єдино можливий.

Перш ніж лопата торкнеться землі, інженери вивчають рельєф. Позначаються ділянки з нестабільним ґрунтом, визначаються точки входу й виходу. Траса не повинна проходити через заболочені місця, під фундаментами або поруч з великим корінням. Іноді маршрут доводиться змінювати на місці, якщо геологія підкидає сюрпризи.

Розробка траси для прокладання електрокабелю - процес не з легких і точно не з тих, що робляться на швидку руку. Це не просто провести лінію на схемі й почати копати.

Кожен метр маршруту потребує уваги, розрахунків і передбачливості, адже кабель - це не просто дріт, а складна система, якій доведеться жити під землею роками й працювати без збоїв. Усе починається з вивчення місцевості. Далі - проєктування. Потім настає черга погоджень. Коли паперова частина завершена - починаються роботи на місцевості. Останній етап - випробування.

Відповідно до статті 112 Земельного кодексу України навколо споруд електронних комунікацій, у тому числі базових станцій мобільного зв’язку, земних станцій супутникового зв’язку, уздовж ліній електронних комунікаційних мереж, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти.

Відповідно до статті 22  Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів» від 09.07.2010 р. № 2480-VI охоронні зони об'єктів енергетики встановлюються вздовж повітряних та кабельних ліній електропередачі та навколо електростанцій, електропідстанцій, струмопроводів і пристроїв, для забезпечення нормальних умов експлуатації об'єктів енергетики, запобігання ушкодженню, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти.

Охоронні зони уздовж підземних кабельних ліній електропередачі встановлюються у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами, що віддалені по обидва боки від крайніх кабелів лінії на певній відстані залежно від місця розміщення цих ліній.

Охоронні зони електричних станцій і підстанцій, струмопроводів та пристроїв встановлюються на певній відстані за периметром земельної ділянки, на якій ці об'єкти розміщені.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1455 «Про затвердження Правил охорони електричних мереж» встановлюються додаткові вимоги щодо особливого режиму використання земель у межах спеціальних зон об’єктів енергетики.

Дія Правил поширюється на юридичних та фізичних осіб/фізичних осіб - підприємців, у власності яких перебувають об’єкти передачі електричної енергії і/або які здійснюють їх експлуатацію (далі - власники електричних мереж), а також яким надано у власність або користування земельні ділянки, на яких розміщуються об’єкти передачі електричної енергії.

Також Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1996 № 135 «Про затвердження Правил охорони ліній електрозв’язку» встановлені Правила, які визначають порядок забезпечення охорони споруд кабельних, радіорелейних і повітряних ліній електрозв'язку операторів телекомунікацій всіх форм власності, що експлуатуються, перебувають на стадії прийняття в експлуатацію, будуються або проєктуються.

Земельні ділянки в межах охоронних зон не вилучаються (викупляються) у їх власників або користувачів, а використовуються з обмеженнями (крім випадків, коли встановлення спеціальних зон призводить до неможливості використання земельних ділянок за цільовим призначенням).

🎬Актуальні земельні роз’яснення від ЗФУ | Підписуйтесь на YouTube ЗФУ

У випадках, якщо встановлення спеціальних зон об'єктів енергетики призводить до неможливості використання земельної ділянки за цільовим призначенням, власник земельної ділянки чи землекористувач має право вимагати вилучення (викупу) земельної ділянки для суспільних потреб, а орендар такої земельної ділянки має право вимагати в односторонньому порядку розірвання договору оренди земельної ділянки та відшкодування нанесених цим збитків.

Спеціальні зони енергетичних об'єктів встановлюються на землях всіх категорій земель на підставі розробленої документації із землеустрою.

Власникам та користувачам земельних ділянок, на які встановлено обмеження та обтяження, видається кадастровий план їх земельних ділянок з нанесеними межами спеціальних зон, а також письмовий перелік обмежень та обтяжень щодо використання земель в цих зонах.

Обмеження та обтяження щодо використання земельних ділянок у межах спеціальних зон об'єктів енергетики підлягають державній реєстрації.

Власники землі та землекористувачі, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, що експлуатують об'єкти енергетики, забезпечують виконання заходів щодо охорони об'єктів енергетики та дотримання встановлених обмежень та обтяжень у використанні земель в межах спеціальних зон, передбачених проєктом землеустрою.

Особи, на користь яких встановлені обмеження щодо використання земель в межах охоронних та інших зон об'єктів енергетики, повинні вимагати від власників землі та землекористувачів дотримання таких обмежень та обтяжень.

Спори щодо порядку використання земель в межах охоронних та інших зон об'єктів енергетики вирішуються у судовому порядку.

Власникам, користувачам земельних ділянок фізичним та юридичним особам у межах спеціальних зон електричних мереж без письмової згоди енерго підприємств, у віданні яких перебувають ці мережі, а також без присутності їх представника, забороняється виконувати роботи, що можуть призвести до порушення безаварійного функціонування об'єктів електричних мереж.

Якщо мова йде про інженерні комунікації, які проходять (прокладаються) через земельну ділянку, яка перебуває у вашій власності чи користуванні (тобто будуть використовуватися енергопідприємством для його потреб, а не особисто вами для підключення власних будівель чи споруд) в такому випадку виникає необхідність встановлення земельного сервітуту.

Відповідно до статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).

Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими

Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.

Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Відповідно до статті 100 Земельного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки.

Відповідно до статті 101 Земельного кодексу України дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи.

Власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.

Власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту.

Для отримання індивідуальної консультації звертайтесь за телефоном: +38 (067) 405 69 55 або пишіть на електронну пошту: zemfondgroup@gmail.com.

Завжди раді вам допомогти ваш Земельний Фонд України!

Telegram | Facebook | YouTube | Instagram | Тікток | Viber-канал