Що таке сервітут та для чого він потрібен?
- anna.ros688
- 13 хвилин тому
- Читати 3 хв
Деякі наші дописувачі питають, як вийти із ситуації, коли, наприклад, відсутній прохід чи проїзд до своєї земельної ділянки. Як вийти з цього положення? Чи навпаки - хтось має бажання здійснювати прохід або проїзд через вашу земельну ділянку.
Потреба у встановленні сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби іншим способом.
Відповідно до статті 41 Конституції України, статей 319, 321, 386 ЦК України закріплено принцип непорушності права приватної власності. Це означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які правочини відповідно до закону, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а держава забезпечує рівний захист прав усіх суб’єктів права власності.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права.
Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Вирішення таких проблем передбачено чинним законодавством України, а саме - шляхом встановлення сервітуту.
Що ж таке сервітут?
Відповідно до статті 98 ЗК України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними або строковими.
Встановлення земельного сервітуту не призводить до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої його встановлено, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника такої земельної ділянки.
Сервітут може бути встановлений на постійній основі або на певний строк (строковий чи безстроковий) для вирішення конкретних питань. Отже, у кожному окремому випадку потрібно чітко розуміти потребу у встановленні земельного сервітуту.
Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), необхідно враховувати, що його метою є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання. Умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби іншим способом. У рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи щодо обмеженого користування чужим майном (п. 22-2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7).
Згідно з частиною четвертою статті 98 ЗК України земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки.
Разом із тим, якщо встановлення сервітуту призводить до неможливості використання земельної ділянки (її частини), власник або користувач має право вимагати її вилучення (викупу) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.
Види земельних сервітутів
За змістом статей 91, 96 ЗК України власники земельних ділянок і землекористувачі зобов’язані не порушувати прав власників суміжних ділянок, дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов’язаних із встановленням сервітутів та охоронних зон.
Відповідно до статті 99 ЗК України можуть встановлюватися, зокрема, такі сервітути:
право проходу та проїзду на велосипеді;
право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;
право на розміщення тимчасових споруд (МАФів);
право на будівництво та розміщення об’єктів нафтогазовидобування;
право на розміщення об’єктів трубопровідного транспорту;
право прокладати водопровід;
право відводу води;
право забору води та проходу до водойми;
право прогону худоби;
Цей перелік не є вичерпним.
Порядок встановлення сервітуту
Земельний сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення згоди спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.
Сервітут підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому для реєстрації прав на нерухоме майно (стаття 100 ЗК України).
Відповідно до статті 101 ЗК України дія сервітуту зберігається у разі переходу права власності на земельну ділянку до іншої особи. Водночас сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися іншими способами.
Предмет договору сервітуту
При укладенні договору сервітуту варто чітко визначити параметри земельної ділянки (або її частини), щодо якої встановлюється сервітут: кадастровий номер, місце розташування, площу, цільове призначення тощо. Такі відомості зазначаються відповідно до правовстановлюючих документів та даних Державного земельного кадастру і Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Якщо сервітут встановлюється щодо частини земельної ділянки, у договорі обов’язково потрібно зазначити опис її місця розташування з визначенням меж на плані (схемі). Користування без відповідної технічної документації та без визначення меж на місцевості може стати підставою для визнання договору недійсним у судовому порядку.
Висновок
Сервітут - це право обмеженого користування чужим майном (земельною ділянкою). Потреба в його встановленні виникає тоді, коли особа не може задовольнити свої потреби іншим способом.
Договір про встановлення сервітуту має бути спрямований на реалізацію конкретної необхідності та застосовуватися лише тоді, коли нормальне використання своєї власності неможливе без обтяження чужої земельної ділянки.
Потреби, що задовольняються шляхом встановлення сервітуту, повинні мати вимушений та об’єктивно необхідний характер. Саме такого висновку дійшла колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Для отримання індивідуальної консультації звертайтесь за телефоном: +38 (067) 405 69 55 або пишіть на електронну пошту: zemfondgroup@gmail.com.
Завжди раді вам допомогти ваш Земельний Фонд України!
Коментарі