top of page

Члени сім’ї загиблого (померлого) військовослужбовця мають право на ОГД. З метою доведення такого права особі доведеться звертатися до суду та встановлювати відповідний юридичний факт

Стаття 16-1 ЗУ № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає перелік осіб, які мають право на отримання ОГД. Відповідно до зазначеної статті, серед іншого, право на ОГД мають члени сім’ї загиблих (померлих) осіб та їх утриманці.


Особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права (п. 9 ст. 16-3 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).


Члени сім’ї загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці — відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».


Члени сім’ї загиблого (померлого) військовослужбовця мають право на ОГД. З метою доведення такого права особі доведеться звертатися до суду та встановлювати відповідний юридичний факт.


Мають бути наявні докази ведення спільного господарства, наявності спільного побуту, спільного бюджету, набуття спільного майна.


Згідно зі ст. 3 СК України, сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Сім’я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.


При цьому родинний зв’язок (наприклад, брат і сестра) та сім’я є нетотожними поняттями.



Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім’ї, а визначає критерії, за наявності яких особи складають сім’ю.


Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім’ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права та обов’язки осіб, які об’єдналися для спільного проживання.


Згідно з абзацом 5 п. 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім’ї», членами сім’ї є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв’язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші). Обов’язковими умовами для визнання їх членами сім’ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, придбання майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних або письмових домовленостей про порядок користування житлом тощо.


Встановлення права особи, яка вважає себе членом сім’ї загиблого військовослужбовця, на отримання грошової допомоги передбачає доведення:

  • факту проживання із загиблим;

  • наявності у такої особи та загиблого спільного побуту і взаємних прав та обов’язків.


Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 06 липня 2022 року у справі № 240/5809/18.


Згідно з ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім’ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.


Для отримання індивідуальної консультації звертайтесь за телефоном: +38 (067) 405 69 55 або пишіть на електронну пошту: zemfondgroup@gmail.com.


Завжди раді вам допомогти ваш Земельний Фонд України!


Коментарі


bottom of page