Дуже поширеною зараз є проблема, коли особа вирішила отримати кадастровий номер на свою ділянку, але землевпорядна організація, до якої він звернувся, під час проведення робіт відмовляє у наданні цієї послуги, так як на цій земельній ділянці вже нанесено інший кадастровий номер (повністю або частково). І саме через цю «накладку» неможливо повністю зареєструвати кадастровий номер і завершити роботу землевпорядної організації.
Через цю проблему власнику земельної ділянки доводиться відновлювати свої порушені права.
Накладення земельних ділянок – ситуація, за якої згідно двох або більше різних землевпорядних документів одна і та ж ділянка землі, розташована на певному відрізку, фактично займає територію іншої, як правило, сусідньої земельної ділянки.
Накладення запроектованої земельної ділянки на іншу, вже внесену до Державного земельного кадастру ділянку **є підставою для відмови у державній реєстрації. **Хоча в більшості випадків причина «накладок» – це помилки, допущені при формуванні вже існуючих ділянок, розплачуватися за них доводиться тому, хто «звернувся пізніше».
У багатьох випадках причиною вказаної ситуації є помилки, допущені при формуванні ділянки, яка вже внесена до Державного земельного кадастру, при тому, що земельна ділянка, питання про державну реєстрацію якої вирішується, відображена у поданих на реєстрацію документах коректно.
У таких випадках відмова у державній реєстрації нової земельної ділянки явно суперечитиме вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які вимагають від суб’єкта владних повноважень діяти не лише «на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України» (пункт 1 статті), але і «з використанням повноваження з метою, за якою це повноваження надано» (пункт 2 статті 2). А саме, така відмова, перешкоджаючи внесенню до Державного земельного кадастру достовірних відомостей, суперечить визначеній статтею 2 Закону меті ведення Державного земельного кадастру, яка полягає у інформаційному забезпеченні органів державної влади та місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб. Відмова також суперечитиме таким принципам Державного земельного кадастру, як обов’язковість внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об’єкти та об’єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі (стаття 3 Закону).
Також відмова в описаних випадках порушуватиме вимоги пункту 8 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України щодо дотримання принципу пропорційності, оскільки на особу, що звертається за державною реєстрацією земельної ділянки, покладається несправедливий і непропорційний тягар виправлення помилок, допущених при внесенні до Державного земельного кадастру відомостей про іншу земельну ділянку.
Для здійснення відчуження земельної ділянки, обов’язкова наявність кадастрового номера земельної ділянки. Адже у подальшому не можливо буде здійснити продаж, дарування або будинку розташованого земельній ділянці. Законодавством, передбачено декілька шляхів регулювання вищезазначеного питання.
Варіанти вирішення проблеми:
1. переоформити право власності на земельну ділянку меншого розміру чи іншої конфігурації;
2. вирішення земельних спорів шляхом звернення до органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Вирішення межових спорів можуть здійснювати не лише суди, а також органи місцевого самоврядування (щодо земельних ділянок в межах населених пунктів) та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (щодо земельних ділянок за межами населених пунктів).
Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.
звернутися до територіального органу Держгеокадастру у районі (місті) за місцезнаходженням земельної ділянки, якщо йдеться про наступні помилки: допущені з технічних причин (описки); допущені у документаціях із землеустрою; через невідповідність інформаційних систем і кадастрів різних періодів;
Якщо неможливість внесення даних про земельну ділянку і присвоєння кадастрового номеру викликана суто технічними причинами (в цих ситуаціях за частую між сусідами земельних ділянок відсутній спір про право), а саме це викликано, зокрема наступними причинами: технічні помилки (описки); помилки, допущені у документаціях із землеустрою; помилки через невідповідність інформаційних систем і кадастрів різних періодів, то зацікавлена у виправленні помилки особа звертається з відповідною заявою до територіального органу Держгеокадастру у районі (місті) за місцезнаходженням земельної ділянки, у складі якого працюють державні кадастрові реєстратори. Форми заяв в залежності від вида помилки наведені в додатках до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок).
Детально підстави і алгоритми виправлення помилок державними кадастровими реєстраторами наведений в розділі “Виправлення помилок, допущених під час ведення Державного земельного кадастру” (пункти 138 - 161)
вимагати в судовому порядку визнання права на земельну ділянку в розмірах, зазначених у документах, що посвідчують право власності на землю, та відповідно до плану такої ділянки, який міститься у державному акті на право власності на земельну ділянку, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Якщо попередні варіанти вирішення проблеми не допомогли вирішити допущені помилки при накладенні, слід звернутись до суду.
Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Земельні спори розглядаються в порядку цивільного, господарського та адміністративного судочинства.
Підсудність буде залежати від суб’єктів спору, а також від того яке рішення чи права були порушені.
Власникам землі, які звертаються до нас за допомогою, спеціалісти Земельного фонду України нададуть більш розгорнуті консультації з цього та інших питань, які Вас цікавлять.
Comments