Цільове призначення земельних ділянок.
Використання земельних ділянок не за цільовим призначенням. Відповідальність. Штрафи
Цільове призначення земельної ділянки – це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустроюу встановленому законодавством порядку. При встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення.
Віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо земельних ділянок, якими розпоряджаються органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування на підставі їх рішень, а земельних ділянок приватної власності - їх власниками.
Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту. Саме такі вимоги зазначені у статті 20 Земельного кодексу України.
При розроблені документації із землеустрою, формуванні земельних ділянок, визначення категорії земель та виду цільового призначення земельних ділянок розробники керуються Земельним законодавством, в тому числі статтею 20 та пунктом 23 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Земельного кодексу України.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 № 821 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» введено в дію Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок та Класифікатор видів функціонального призначення територій та їх співвідношення з видами цільового призначення земельних ділянок (відповідно додаток 59 та 60 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051).
Зміна цільового призначення земельних ділянок (тобто переведення земельної ділянки з однієї категорії, визначеної частиною 1 статті 19 ЗК України в іншу, або віднесення від одного виду цільового призначення до іншого) здійснюється за проектами землеустрою з дотриманням відповідної процедури.
Згідно з частиною 5 статті 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Не слід забувати, що незважаючи на те, що функції встановлення цільового призначення земельних ділянок відносяться законом до функцій органів влади, все ж таки певні права щодо встановлення цільового призначення надані й громадянам та юридичним особам, тобто вони мають право ініціювати зміну цільового призначення ділянок, які перебувають у їх власності.
Це підтверджується прийнятим законом «Про регулювання містобудівної діяльності». Стаття 24 цього закону говорить, що зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та детальному плану території, забороняється Земельним кодексом України.
Власники та землекористувачі зобов’язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.
Поняття "використання земельної ділянки не за цільовим призначенням" стосується тих випадків, коли на земельній ділянці з певним цільовим призначенням (видом використання) проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення земельної ділянки та фактично використовується в супереч зазначеному цільовому призначенню зазначеному правовстановлюючих документах.
У разі нецільового використання земельної ділянки орендар може бути за ініціативою орендодавця позбавлений права користування земельною ділянкою в судовому порядку (п. «г» ч.1 ст. 141, п. «а» ч.1 ст. 143 Земельного кодексу України).
Нецільове використання землі орендарем є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки за ініціативою орендодавця.
У разі застосування норм про припинення прав на землю застосовується порядок встановлення факту порушення норм земельного законодавства, передбачений ст. 144 ЗК, тобто складання державним інспектором із використання і охорони земель протоколу про порушення і т. д. До того ж суд, застосовуючи публічні наслідки нецільового використання земель, вважає допустимим доказом документи, що свідчать про невиконання вказівок (розпоряджень) спеціально уповноваженого органу виконавчої влади із питань земельних ресурсів.
Відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України за порушення земельного законодавства, зокрема, невиконання вимог використання земель за цільовим призначенням, фізичні і юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.
За таке правопорушення застосовується притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Кримінальна відповідальність за нецільове використання землі настає у разі:
негосподарського використання землі (ст. 254 Кримінального кодексу України)
забруднення чи псування земель (ст. 239 Кримінального кодексу України)
іншого злочину проти навколишнього середовища.
Земельне правопорушення - це суспільно шкідлива винна дія або бездіяльність, що суперечить нормам земельного права. Земельні правопорушення являють собою негативні соціальні явища, тому що посягають на земельний лад і правопорядок, покликаний забезпечити раціональне використання і охорону земель.
Причинами правопорушень в земельному праві нерідко бувають недоліки правового регулювання земельних відносин, безконтрольність за станом використання земельного фонду, недостатня юридична грамотність населення в земельному законодавстві.
Так, використання земель не за цільовим призначенням - тягне за собою накладення штрафу за:
Самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок з порушенням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Використання земель не за цільовим призначенням тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Земельний фонд України бажає всім міцного здоров’я та мирного неба над головою.
Ми створені для того, щоб допомогти громадянам України розібратися із труднощами земельних відносин. Власникам та землекористувачам земельних ділянок, які звертаються за допомогою, наші спеціалісти можуть надати більш розгорнуті консультації з питань які вас цікавлять.
Звертаю увагу, що професійна правова допомога допоможе запобігти ризикам для сторін, захистити їх від неправомірних дій та позбавити від неприємних ситуацій.
Щодо отримання консультацій та послуг звертайтеся в особисті повідомлення до адміністратора групи Сергія Коновалова.
Comments