СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА НОРМУВАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ.

**ВІДКРИТІСТЬ ДСТУ. **

Мало хто з нас здогадується, що земля знаходиться під охороною держави у частині правових, економічних та соціальних основ з метою забезпечення її раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів,інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля.

Охорона земель – система правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання необґрунтованому вилученню земель сільськогосподарського призначення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, що визначено статтею 1 Закону України «Про охорону земель».

Законом України «Про охорону земель» визначенні вимоги та зобов’язання до власників і землекористувачів, у тому числі орендарів, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності.

Власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані:

  • дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України;

  • проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів;

  • підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо;

  • дотримуватися нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів;

  • надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів;

  • сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів;

  • своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок;

  • забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні;

  • забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку;

  • забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям;

  • уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Держава здійснює охорону земель та родючості ґрунтів у будь-яких сферах господарювання, а саме:

  • при здійсненні господарської діяльності на землях сільськогосподарського призначення;

  • висуває основні вимоги до охорони родючості ґрунтів;

  • при здійсненні меліорації;

  • при використанні осадів стічних вод;

  • при застосуванні пестицидів і агрохімікатів;

  • при веденні лісового господарства;

  • при веденні водного господарства;

  • визначає особливості охорони земель водного фонду, наданих для рибогосподарських цілей;

  • при спорудженні та експлуатації лінійних інженерних споруд;

  • від забруднення небезпечними речовинами;

  • від забруднення відходами;

  • від ерозії та зсувів;

  • охороняє у процесі містобудівної діяльності;

  • при застосуванні нових технічних засобів і технологій;

  • охороняє землі оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

  • здійснює консервацію земель;

  • здійснює рекультивацію земель;

  • забороняє вивезення ґрунтової маси за межі території України;

  • здійснює моніторинг земель і ґрунтів.

Для здійснення вищезазначених покладених на державу функцій й було впроваджено інститут стандартизації та нормування у сферу охорони землі та прийняті і запровадженні відповідні Державні стандарти України (ДСТУ).

Нормування та стандартизація у сфері використання й охоро­ни земель — функція державного управління земельними ре­сурсами, яка полягає у прийнятті та забезпеченні використання суб'єктами земельних відносин вимог щодо якості земель, родю­чості ґрунтів і допустимого антропогенного навантаження та гос­подарського освоєння земель.

Згідно зі статтями 29, 30 Закону України «Про охорону земель» стандартизація та нормування у сфері використання та охорони земель передбачає прийняття відповідними органами влади нормативних документів (терміни, поняття, класифікації; методи, методики і засоби визначення складу та властивостей земель; вимоги до збирання, обліку, об­робки, збереження, аналізу інформації про якість земель, про­гнозування зміни родючості ґрунтів; вимоги щодо раціонального використання та охорони земель тощо) і стандартів.

Нормативні документи в галузі охорони земель розробляють­ся, затверджуються, перевіряються і переглядаються в поряд­ку, встановленому Законом України «Про стандартизацію». Згідно із Законом України «Про стандартизацію» стандартизація передбачає діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих зав­дань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповід­ності продукції, процесів та послуг їх функціональному призна­ченню, усуненню бар'єрів у торгівлі і сприянню науково-техніч­ному співробітництву. Мета стандартизації і нормування в галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів полягає в за­безпеченні екологічної і санітарно-гігієнічної безпеки громадян шляхом прийняття відповідних нормативів і стандартів, які ви­значають вимоги щодо якості земель, допустимого антропоген­ного навантаження на ґрунти та окремі території, допустимого сільськогосподарського освоєння земель тощо.

Поряд зі стандартизацією в сучасних умовах застосовується ще один напрям забезпечення впорядкованості суспільних відносин у галузі охорони земель — нормування.

Воно полягає у прийнятті нормативів, перелік яких встановлений ЗК України:

а) оптимального співвідношення земельних угідь;

б) якісного ста­ну ґрунтів;

в) гранично допустимого забруднення ґрунтів;

г) по­казники деградації земель та ґрунтів.

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про охорону земель» норма­тиви оптимального співвідношення земельних угідь встановлю­ються для запобігання надмірному антропогенному, зокрема сільськогосподарському, освоєнню території та надмірній розораності земельних угідь сільськогосподарського призначення. До цих нормативів належать:

а) нормативи оптимального співвідно­шення земель сільськогосподарського, природоохоронного, оздо­ровчого, рекреаційного призначення, а також земель лісового та водного фондів;

б) нормативи оптимального співвідношення сільськогосподарських угідь інтенсивного (рілля) та ощадливого (багаторічні насадження, сіножаті, пасовища) використання тощо. Нормативи якісного стану ґрунтів встанов­люються для здійснення ефективного контролю за якісним ста­ном ґрунтів сільськогосподарських угідь, які використовуються у сільськогосподарському виробництві, та запобігання їх висна­женню. Ці нормативи встановлюються для різних типів ґрунтів і визначають рівень забруднення, оптимальний вміст поживних речовин, фізико-хімічні властивості тощо.

Нормативи гранично допустимого забруднення ґрунтів запро­ваджуються з метою встановлення критеріїв придатності земель за їх основним цільовим призначенням (сільськогосподарським, оздоровчим, рекреаційним тощо). До нормативів гранично допус­тимого забруднення ґрунтів належать: гранично допустимі кон­центрації у ґрунтах хімічних речовин, залишкових кількостей пестицидів і агрохімікатів, важких металів тощо; максимально до­пустимі рівні забруднення ґрунтів радіоактивними речовинами (ст. 31 Закону України «Про охорону земель»).

Нормативи рівня деградації земель та ґрунтів встановлюють­ся для кожної категорії земель з метою здійснення ефективного контролю за земельними ресурсами та запобігання погіршенню їх стану (ст. 34 Закону України «Про охорону земель»).

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про стандартизацію» суб'єкта­ми стандартизації є: центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації; рада стандартизації; технічні комітети стандартизації; інші суб'єкти, що займаються стандартизацією. До останніх належать Держземагенство України та Мінприроди України, які можуть затверджувати стандарти у галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів. Що стосується норма­тивів у галузі охорони земель та відтворення родючості ґрунтів, то їх встановлення належить до компетенції Кабінету Міністрів України (ст. 165 ЗК України). Проте нормативи гранично допу­стимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин затверджуються спеціально уповноваже­ними органами виконавчої влади у галузі охорони здоров'я та санітарного нагляду, екології та природних ресурсів (ст. 167 ЗК України).

Застосування стандартів та нормативів у галузі охорони зе­мель та відтворення родючості ґрунтів може здійснюватися шляхом укладення та реалізації договорів. Наприклад, у дого­ворі оренди земельної ділянки можуть бути визначені обов'язки орендаря щодо дотримання в процесі використання орендованої ділянки певних параметрів (стандартів, нормативів) її викори­стання. Стандарти та нормативи можуть також реалізовуватися через укладення та виконання договорів на рекультивацію зе­мель, їх консервацію, виконання землевпорядних робіт тощо.

Інформування та доступність до затверджених, скасованих та/або внесених змінах до ДСТУ та нормативів здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації та нормування, і здійснюється у відповідності до Закону України «Про стандартизацію» та Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Спеціалісти Земельного фонду можуть надати більш розгорнуті консультації щодо земельних відносин. У разі потреби надати юридичний супровід щодо спірних правовідносин у земельних питаннях.


З приводу отримання консультацій та замовлення послуг можна звернутись до наших адміністраторів групи написавши в особисті повідомлення.



0 просмотров0 комментариев

Недавние посты

Смотреть все