Практика самовільного будівництва споруд житлового чи господарського призначення до недавнього часу не мала перспективи легалізації в Україні. Щоб узаконити самочинне будівництво, потрібно було провести складну бюрократичну операцію, часто - просто неможливу. З квітня 2019 року в Україні діє спрощена процедура узаконення об'єктів самовільного будівництва.
Що відносять до самочинного будівництва?
Самочинне будівництво – це об'єкт, який зведений самовільно без дозвільної документації.
Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України самочинним вважається будівництво житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна у разі:
якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво;
якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;
якщо вони збудовані (будуються) без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту;
якщо вони збудовані (будуються) з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Легалізація самочинного будівництва в позасудовому порядку
У 2018 році були прийняті поправки до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідно до яких об'єкти несанкціонованого будівництва можна буде узаконити і привести у відповідність з нормами законодавства. Дані зміни ще називають «амністією на самочинне будівництво».
До об'єктів, на які поширюються поправки, відносяться споруди, що відповідають таким ознакам:
Об'єкти, які зведено на ділянці, який відповідає його функціональним цільовим призначенням.
Об'єкти, які не мають дозвільних документів.
Об'єкти, які були зведені в період з 05.08.1992 р по 09.04.2015 р (житлові приватні будинки та дачні житлові споруди, площа яких не перевищує 300 квадратних метрів).
Об'єкти господарського призначення, зведені в зазначений період площею до 300 квадратних метрів.
Об'єкти сільськогосподарського призначення, які були зведені до 12.03.2011 р.
Важливо врахувати, що визначення терміну закінчення будівництва видається не зовсім реальним, оскільки точну дату закінчення будівництва не можуть назвати навіть самі власники. Фахівці відзначають, що подібного роду невизначеність дозволяє скористатися законодавчою амністією, щоб узаконити самочинне будівництво, практично всім українцям.
Слід також зазначити, що скористатись «амністією на самочинне будівництво» не зможуть особи, яким не належать земельна ділянка, на якій знаходиться самочинна забудова або якщо власність на земельну ділянку оформлена частково.
Порядок дій для легалізації самочинного будівництва в позасудовому порядку:
Якщо самовільно збудований об'єкт вирішили узаконити і скористатися поправками до закону, то необхідно зробити наступне:
Замовити технічне обстеження об'єкта нерухомості з виготовленням звіту (крім випадків, передбачених пунктом 5 розділу II Порядку проведення технічного обстеження та прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення , по класу наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), побудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт).
Подати заяву до територіального органу ДАБК (Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю України, Iнспекція державного архітектурно-будівельного контролю).
Скласти і подати до органу держархконтролю декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.
Надати завірені в установленому порядку копії документів, що засвідчують право власності або користування земельною ділянкою.
Надати в ДАБК (орган держархконтролю) завірену копію технічного паспорта об'єкта з відміткою про проведене технічне обстеження.
Якщо пакет документів зібраний в повному обсязі, то протягом 10 днів після подачі документів заявник отримує дозвіл на узаконення самовільної забудови (рішення про введення об'єкта в експлуатацію). Після цього слід потурбуватися про присвоєння поштової адреси об'єкту і зареєструвати майнове право на об'єкт. Поштова адреса присвоюється в органах місцевого самоврядування, а майнові права в звичайному режимі у державного реєстратора.
Легалізація самочинного будівництва в судовому порядку
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» суди розглядають спори щодо самочинного будівництва, зокрема:
про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно власником земельної ділянки;
про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснила самочинне будівництво.
У цьому випадку обов’язковою умовою є надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Надання земельної ділянки у встановленому порядку може здійснюватися шляхом її отримання у власність у межах норм безоплатної приватизації; купівлі, у тому числі на конкурентних засадах; набуття права власності на підставі інших цивільно-правових угод (міни, ренти, дарування, спадкування тощо); отримання у спадок; постійне користування; шляхом укладення договору оренди, суперфіцію.
Позовна заява про визнання права власності на самочинне будівництво подається до загального суду за місцем знаходження самочинно збудованого майна.
Позовна заява має відповідати вимогам, визначеним Цивільним процесуальним кодексом України.
При поданні позову про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно власником земельної ділянки відповідачем зазначається орган місцевого самоврядування.
Позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на чужій земельній ділянці може бути пред'явлено до органу державної влади або органу місцевого самоврядування та власника (користувача) земельної ділянки у випадку забудови на земельній ділянці, яка належить до державної чи комунальної власності.
У позові має бути зазначено:
ким збудовано (будується) нерухоме майно;
рік початку та закінчення будівництва;
інформацію про наявну документацію на земельну ділянку, на якій здійснювалось або здійснюється будівництво;
її власників (користувачів);
загальну площу самочинно збудованого нерухомого майна, його склад (кількість поверхів, кімнат, прибудов відповідно до даних технічного паспорту).
Зазначається, що будівництво об’єкта здійснювалось з додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням (якщо її цільове призначення не змінювалось) і не порушує права інших осіб. Останнє може бути підтверджено показаннями свідків, в даному випадку сусідів.
До позовної заяви додаються належним чином завірені копії наступних документів:
довідка про відсоток готовності об’єкта самочинного будівництва;
технічний паспорт будівлі;
технічний висновок проектної організації (спеціаліста, експерта) щодо відповідності стану об’єкта самочинного будівництва державним будівельним нормам;
документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, а у разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки;
висновки державних органів, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог.
Отже, підсумовуючи вищезазначене, можна зробити висновок, що поява процедури спрощеного узаконення самочинного будівництва - це позитивна зміна, за якої майже всі самочинні будівлі можна узаконити без санкцій і штрафів.
Але все ж таки фахівці рекомендують готувати дозвільні та проектні документи не після будівництва, а задовго до його початку.
Також нагадуємо, що спеціалісти Земельного фонду завжди готові допомогти у цьому та інших питаннях.
Comments