ОБШУК. ЧИ МОЖЛИВО ПЕРЕДБАЧИТИ ТА ЗАПОБІГТИ?

Безперечно, однією з найбільш конфліктних і репутаційно вразливих для самої компанії, а також емоційно напружених для її учасників слідчих дій є обшук, проведення якого завжди пов’язане з підвищеним психічним навантаженням.

Це пояснюється тим, що процесуальним законом не передбачене повідомлення володільця відповідного приміщення про майбутнє проведення обшуку та погодження конкретного часу його проведення, а тому дана слідча дія завжди відбувається несподівано і раптово. Крім того, це одна з тих слідчих дій, яка проводиться органом досудового розслідування примусово, без добровільної згоди з боку осіб, яким довелося виступити її невольними учасниками. Нерідко обшук супроводжується примусовим відкриттям працівниками правоохоронних органів приміщень, сховищ, транспортних засобів, обмеженням можливості вільного пресування учасників слідчої дії, застосуванням силової підтримки з боку спеціальних підрозділів та іншими подібними заходами.

Найчастішими приводами для обшуків на підприємствах, є відкриття кримінальних проваджень по фактам : ухилення від сплати податків, фіктивне підприємництво, легалізація доходів, шахрайство, зловживання владою або службовим становищем, одержання неправомірної вигоди службовою особою, службове підроблення, службова недбалість, фінансування тероризму і сепаратизму, зберігання забороненої інформації на серверах, неліцензійне програмне забезпечення.

Згідно з положеннями чинного кримінально-процесуального законодавства (ст.234 Кримінального процесуального кодексу України – далі КПК), обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленою за клопотанням сторони обвинувачення (слідчого чи прокурора), яке розглядається за участі лише вказаних осіб.

З наведеного слідує, що передбачити можливість обшуку в конкретному приміщенні ми здатні лише гіпотетично. Отримання дозволу на обшук здійснюється виключно за ініціативою сторони обвинувачення у кримінальному провадженні. З іншого боку, процесуальне законодавство не передбачає можливості заперечувати проти цього для власника чи володільця приміщення, в якому планується проведення обшуку. При цьому розгляд відповідного клопотання здійснюється без участі власника чи володільця приміщення.

Обшук є різновидом слідчих дій, які відповідно до приписів процесуального законодавства (частини 1,2 ст.223 КПК України) спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, а підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення цієї мети.

Таким чином, задекларована законодавцем мета обшуку – можливість виявлення та вилучення речей і документів, які матимуть доказове значення у кримінальному провадженні. Відповідно, проведення обшуку допускається за наявності вірогідних даних, які свідчать про знаходження такого роду речей і документів у конкретному приміщенні.

З огляду на це, визначений законодавством процесуальний порядок отримання дозволу на обшук (частини 3,5 ст.234 КПК України) покладає на слідчого та прокурора обов’язок переконати слідчого суддю, що відшукувані речі і документи: мають значення для досудового розслідування і можуть бути доказами під час судового розгляду; знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи, визначити індивідуальні або родові ознаки речей, документів, іншого майна та їхній зв’язок із вчиненим кримінальним правопорушенням; а також обґрунтувати, що за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення таких речей і документів, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи.

Разом з тим, практика свідчить, що як у клопотаннях слідчих і прокурорів, так і в ухвалах слідчих суддів про надання дозволу на проведення обшуку наводиться, як правило, лише загальний перелік речей і документів, без належної конкретизації їх ознак та за відсутності належного обґрунтування можливості досягнення визначеної законом мети слідчої дії.

Це і не дивно, бо, як зазначалось вище, доволі часто обшук виступає не як засіб досягнення завдань кримінального провадження, а як інструмент тиску, пов’язаний з порушенням нормальної діяльності компанії, чи способом протиправного вилучення належного останній майна.

Як свідчить практика, ухвали слідчих суддів про надання дозволу на обшук у переважній кількості випадків містять наступний узагальнений перелік речей і документів:

різного роду господарська і первинна бухгалтерська документація (договори, накладні, акти тощо)

документація щодо придбання і використання програмних продуктів

електронні пристрої (комп’ютери, ноутбуки, мобільні телефони, накопичувачі тощо)

готівкові кошти.

Рівень конкретизації в описі цих об’єктів у резолютивній частині ухвали може різнитись, проте приблизний їх перелік, як правило, є стандартним. В ухвалах практично ніколи не вказують конкретні ідентифікуючі ознаки електронних пристроїв, такі як марки, моделі, а тим більше МАС-, ІР-адреси, ІМЕІ, серійні номери тощо. Тому і піддаватись вилученню можуть всі такого роду предмети суцільним порядком, за умови, що на час обшуку вони фізично знаходяться у відповідному приміщенні або навіть в окремих осіб.

Наведемо вам ряд заходів, направлених як на зменшення самої вірогідності потенційного обшуку, так і мінімізацію негативних наслідків на випадок його проведення.

1. Ретельна перевірка контрагентів перед укладенням договорів. Слід утриматись від контактів з підприємствами, що мають ознаки фіктивності, зареєстрованими на непідконтрольних територіях, що мають податковий борг, а також тими, які фігурують у фабулах кримінальних проваджень. Таку перевірку можливо здійснювати за даними відкритих державних реєстрів (юридичних осіб, судових рішень, виконавчих проваджень, спеціалізованих сервісів податкової служби), а також з використанням спеціальних чат-ботів, платних сервісів тощо. Більш детальний алгоритм перевірки контрагентів потребує окремого викладення та не є темою даної статті. Пам’ятаємо, що господарські відносини з ризиковими підприємствами значно збільшують імовірність потрапити до резолютивної ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку.

2. Дбаємо про використання лише ліцензійного програмного забезпечення, щодо якого наявні документи на підтвердження його офіційного придбання у тій кількості примірників (облікових записів, робочих місць тощо), яка фактично використовується. У противному випадку це може створити передумови для реєстрації кримінального провадження за фактом порушення авторського права, під час якого сторона обвинувачення отримує дозвіл на обшук у вашому приміщенні з метою їх вилучення. Крім того, факт використання примірників комп’ютерних програм сумнівного походження може бути використаний працівниками правоохоронних органів як підстава для вилучення відповідних одиниць комп’ютерної техніки під час обшуку, навіть якщо такий буде проводитись за іншим фактом.

3. Також виважено слід підходити до використання програмних продуктів, функціонал яких пов’язаний з прихованим збиранням та обробкою персональних даних або відслідковуванням дій третіх осіб без їх явно вираженої згоди. До таких можуть належати різного роду програми з контролю за діями персоналу, бази особистих даних працівників та іншого подібного призначення. Адже пам’ятаємо про кримінальну відповідальність за незаконне поводження зі спеціальними технічними засобами негласного отримання інформації, питання про належність до яких вирішується виключно спеціалізованими експертними установами Служби безпеки, що і здійснює досудове розслідування за фактами вказаних кримінальних правопорушень.

4. Важливу для компанії документацію рекомендуємо зберігати в електронному вигляді з використанням хмарних сервісів, сервери яких перебувають поза приміщенням основного офісу. Це унеможливить їх вилучення у паперових оригіналах, а також усуне підстави для демонтажу органом досудового розслідування серверного обладнання, яке знаходиться у приміщенні (оскільки на ньому відсутня господарська і бухгалтерська документація, що як правило зазначається в ухвалі слідчого судді).

5. Слід утриматись від зберігання в офісному приміщенні великих сум готівки, щоб не спонукати доброчесних працівників правоохоронних органів до скрупульозного виконання ухвали слідчого судді про обшук (в якій зазвичай вказується про дозвіл на вилучення готівкових коштів), а їх недобросовісних колег – до заволодіння залишеними в офісі коштами під виглядом обшуку.

6. Особисті речі зберігати на робочих місцях тільки у необхідних випадках та в обмеженій кількості. Тут все зрозуміло – щоб не створювати собі додатковий головний біль, причиною якого стануть надважкі зусилля, направлені на повернення вилучених під час обшуку смартфонів, планшетів, ноутбуків, леп-топів, флеш-накопичувачів, карт пам’яті та інших особистих ґаджетів, які до того ж не мать ніякого відношення ані до діяльності компанії, ані до ваших трудових обов’язків у ній.

7. Слід регулярно і систематично здійснювати моніторинг реєстру судових рішень на предмет наявності в ухвалах по кримінальних справах найменування та/або коду не тільки контрагентів, а і самої вашої компанії. Поява у фабулі кримінальних правопорушень її реквізитів має стати сигналом до того, що слід бути готовим приймати у себе в офісі гостей з дозволом на проведення обшуку. Це не значить, що він обов’язково відбудеться, але краще підготуватись. Звичайно, самі ухвали про обшук в реєстрі не оприлюднюються (ч.4 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»), мова у даному випадку про інші судові рішення (як, правило, до таких належать ухвали про надання тимчасового доступу до документів – відповідний дозвіл може стосуватись і не вашої компанії, проте реквізити останньої будуть зазначені в описі обставин кримінального провадження, наведеному в ухвалі). Таким самим сигналом має стати надходження запитів про надання документів, ухвал суду про їх виїмку, виклик на допити працівників компанії.

**8. **Готуючись до обшуку, не слід керуватись правилом: «Надійно схований – значить захищений». Адже під час обшуку слідчий чи прокурор мають право примусово відкривати зачинені приміщення, якщо володілець відмовляється це зробити. Відтак, навіть якщо важлива для компанії документація чи обладнання зберігаються в закритому приміщенні, обладнаному сигналізацією, електронним замком чи іншими засобами охорони, це на завадить її вилученню, за наявності на те наміру працівників правоохоронного органу. Тож надійно охороняйте приміщення від грабіжників, а не від слідчих, яким все ж таки доцільно дозволити під вашим контролем проходити до кабінетів, кімнат відпочинку і сховищ під час обшуку (докладніше про це нижче).

9. Те саме стосується систем не тільки фізичного, а і логічного захисту інформації. Мається на увазі, що використання паролів, алгоритмів автентифікації та інших подібних засобів саме по собі не стане на заваді вилученню відповідного обладнання, а скоріш за все створить додаткові формальні підстави для цього. Оскільки обмеження доступу до електронних інформаційних систем або їх частин чи мобільних терміналів систем зв’язку їх володільцем шляхом використання систем логічного захисту згідно абзацу третього частини другої статті 168 КПК України є підставою для вилучення відповідного обладнання. Відтак, іноді краще добровільно надати доступ до певної інформації безпосередньо під час обшуку, наполягаючи на її огляді чи копіюванні без примусового вилучення засобів її зберігання (більш детально розповімо про це в наступних розділах статті). Мова не про те, що не треба захищати інформацію від стороннього втручання взагалі – а про те, що сам по собі це не найкращий спосіб запобігати її відшуканню та вилученню під час обшуку.

**10. **Одним зі способів попередити (а точніше – відстрочити) вилучення документації компанії працівниками правоохоронних органів є передання її на зберігання адвокату на підставі договору про надання правової допомоги. Робоче місце адвоката може бути обладнане в окремому кабінеті навіть в офісному приміщенні компанії. Як відомо, документи, передані адвокату клієнтом у зв’язку з наданням професійної правничої допомоги, становлять адвокатську таємницю, що підлягає посиленому захисту на законодавчому рівні та може бути вилучена лише на підставі окремого судового дозволу, наданому за клопотанням прокурора рівнем не нижче Генерального прокурора, його заступника або керівника обласної прокуратури (стаття 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Як правило, стороні обвинувачення заздалегідь не відомо про те, що у приміщенні офісу адвокатом орендується окреме приміщення, в якому зберігаються документи компанії, передані йому для вивчення, а тому на момент прибуття для проведення обшуку слідчий чи прокурор не матимуть на руках окрему ухвалу про дозвіл на проведення обшуку саме в даному окремому приміщенні. Відтак, його отримання потребуватиме від сторони обвинувачення додаткових зусиль та часу. Простіше кажучи, безпосередньо цього дня обшук у приміщенні адвоката не відбудеться, навіть якщо останній прийматиме участь в обшуку інших офісних приміщень, належній вашій компанії, адже адвокат не має права самостійно надати доступ до цих документів без вашої згоди та навіть за її наявності не зобов’язаний це робити (стаття 10 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09.06.2017). Звичайно, для використання такої опції необхідно мати при собі на момент обшуку та пред’явити слідчому чи прокурору для ознайомлення договір про надання правової допомоги і договір оренди приміщення, укладені з адвокатом, та бажано – акт передачі йому відповідних документів.

11. Також (за наявності відповідних технічних та організаційних умов) слід розглянути можливість обладнання засобами охорони та забезпечення пропускним режимом земельної ділянки, на якій розташоване офісне приміщення компанії, адже в такому випадку окремого дозволу потребуватиме проникнення не лише безпосередньо до приміщення, а і на земельну ділянку. Детальніше про це буде зазначено в наступному розділі статті.

12. Крім того, не завадить подбати про обладнання приміщень офісу й прилеглої території системою відеоспостереження, яка додатково забезпечить фіксацію дій правоохоронців. Разом з тим, оскільки така система може бути умисно ними пошкоджена чи демонтована з метою прикриття своїх незаконних дій, тут також стануть в нагоді алгоритми віддаленого зберігання інформації задля убезпечення їх вилучення безпосередньо під час обшуку.

13. Також можна використати опцію щодо віддаленої (дистанційної) роботи. Відповідні положення передбачені новою редакцією статті 60 Кодексу Законів про працю України, яка була введена з початком карантину. Керуючись її приписами, у компанії можливо запровадити такий режим роботи, а робочі станції передати працівникам за відповідним актом. У такому разі нівелюються можливість їх вилучення під час обшуку в приміщені компанії.



36 просмотров0 комментариев