Земля біля річок та озер (прибережні захисні смуги): що категорично заборонено будувати та які штрафи загрожують порушникам водного законодавства
Прибережна захисна смуга є частиною водоохоронної зони відповідної ширини, в межах якої встановлено більш суворий режим господарської діяльності. Її правовий режим має безпосереднє значення для містобудівної та будівельної діяльності, оскільки передбачає спеціальні обмеження щодо розміщення, будівництва та експлуатації об’єктів нерухомості. Основною метою встановлення прибережних захисних смуг є охорона поверхневих водних об’єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності.
Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води у меженний період. Їх ширина визначається залежно від виду водного об’єкта та становить від 25 до 100 метрів, а у разі крутизни схилів понад три градуси мінімальна ширина відповідної смуги подвоюється. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів прибережна захисна смуга встановлюється шириною не менше двох кілометрів від урізу води.
Для оцінки правомірності будівництва принципове значення має встановлення факту розташування земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги та визначення конкретного режиму її використання. Межі таких смуг мають зазначатися у документації із землеустрою та містобудівній документації, а відповідні відомості вносяться до Державного земельного кадастру як відомості про обмеження у використанні земель.
При цьому саме перебування земельної ділянки у межах прибережної захисної смуги не означає автоматичної заборони будь-якого будівництва. Правова оцінка можливості спорудження конкретного об’єкта залежить від його виду, місця розташування та встановленого законом режиму відповідної території. Водночас законодавство встановлює прямі заборони щодо окремих видів будівництва та передбачає спеціальні умови експлуатації вже існуючих об’єктів. Зокрема, у прибережних захисних смугах дозволяються реконструкція, реставрація та капітальний ремонт існуючих об’єктів, тоді як об’єкти, що не відповідають установленому режиму, підлягають винесенню з таких смуг.
Особливий режим встановлено для пляжної зони. У її межах забороняється будівництво будь-яких споруд, за винятком прямо визначених законом об’єктів, зокрема гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік та комунікацій. Отже, питання допустимості будівництва в прибережній території потребує розмежування понять прибережної захисної смуги та пляжної зони, оскільки закон встановлює для них різний обсяг обмежень.
Таким чином, при визначенні правомірності будівництва у прибережній захисній смузі необхідно враховувати не лише цільове призначення земельної ділянки та містобудівну документацію, а й її розташування щодо встановлених меж прибережної захисної смуги та пляжної зони, а також спеціальні обмеження, передбачені водним і земельним законодавством. Саме дотримання такого спеціального правового режиму є необхідною передумовою правомірного розміщення та експлуатації об’єктів будівництва на відповідній території.
Порушення встановленого законодавством режиму прибережних захисних смуг тягне за собою юридичну відповідальність. Відповідно до статті 110 Водного кодексу України, порушення водного законодавства може бути підставою для дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової або кримінальної відповідальності, а відповідальність несуть особи, винні у порушенні встановленого режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду.
Отже, особа, яка здійснює будівництво з порушенням установленого режиму прибережної захисної смуги, може бути притягнута до відповідальності залежно від характеру та наслідків допущеного порушення. Суб’єктом відповідальності може виступати як фізична особа, так і юридична особа, а у передбачених законом випадках - посадова особа, яка допустила відповідне порушення.
Водночас відповідальність не обмежується застосуванням штрафних санкцій. Відповідно до статті 111 Водного кодексу України, особи, винні у порушенні водного законодавства, зобов’язані відшкодувати завдані збитки. При цьому притягнення особи до відповідальності не звільняє її від обов’язку відшкодувати заподіяну шкоду та усунути наслідки порушення. У випадку незаконного будівництва правові наслідки можуть полягати також у припиненні експлуатації об’єкта та його знесенні, якщо об’єкт створено з істотним порушенням вимог законодавства або його існування суперечить встановленому режиму використання відповідної земельної ділянки.
Тому встановлення факту розташування об’єкта в межах прибережної захисної смуги саме по собі має істотне значення для оцінки правомірності його будівництва, однак для визначення конкретного виду відповідальності необхідно встановити характер порушення, правовий статус земельної ділянки, вид об’єкта та наявність передбачених законом дозвільних документів. Тому, перед будівництвом будь-якого об`єкта біля річки чи озера, необхідно спочатку перевірити законність використання землі до початку будівельних робіт.
Для отримання індивідуальної консультації телефонуйте за номером: +38 (067) 405 69 55 (дзвінки приймаємо до 19:00), пишіть у Viber цілодобово або звертайтесь на електронну пошту: zemfondgroup@gmail.com.
Завжди раді вам допомогти! Ваш Земельний Фонд України.
Коментарі