У кожного, поважаючого себе, господаря чи господині всі речі знаходяться «під рукою» та разом з цим розкладені по поличках. Так має бути і в землевпорядкуванні на рівні кожного окремого ОТГ. Саме з такою метою і проводиться аудит для територіальних громад.
Процес децентралізації влади відкрив для органів місцевого самоврядування — територіальних громад — нові повноваження, а також надав у розпорядження великі масиви земель сільськогосподарського призначення в комунальну власність. Проте не кожен голова ОТГ розуміє, як структурувати та класифікувати паї, оформити нові землі й максимально ефективно їх використовувати.
Це непростий та важливий процес, оскільки від ефективності адміністрування земельних ресурсів залежить наповнення бюджету.
Від того, наскільки правильно вдасться визначити, які земельні ділянки належать до тієї чи іншої форми власності, накопичити інформацію про права власності й права користування в межах громади, передбачити суму отриманих коштів у бюджет органу місцевого самоврядування, організувати співпрацю з місцевим бізнесом, а також передбачити розвиток громади в цілому.
Без аудиту це неможливо зробити. Звичайно, самостійними силами можна визначити володіння громади, накопичити дані з різних реєстрів, але на це підуть місяці часу землевпорядних відділів.
Землевпорядний аудит, в першу чергу, дозволяє отримати інформацію про межі територіальної громади, межі земельних ділянок та прав на них не тільки у паперовій формі, але й у цифровому вигляді.
За бажанням замовника аудиту можна сформувати відомості про кожну земельну ділянку. Окрім звичайних даних, голові громади будуть доступні дані з державних реєстрів. Це, перш за все, дані Держгеокадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Після проведеного аудиту крім земель в межах громади, органи місцевого самоврядування також отримують земельні ділянки за межами населених пунктів, які раніше перебували у розпорядженні Держгеокадастру. Проте через низку причин далеко не всі земельні ділянки були включені до проєкту інвентаризації. Розв'язання цієї проблеми є важливим аспектом ефективного функціонування громади.
Отже, одним із перших етапів землевпорядного аудиту є оцінка наповненості інформації бази даних - земельного банку. Потрібно розуміти, чи всі земельні ділянки проінвентаризовані й внесені до реєстру так званого земельного банку.
Аудит дасть можливість виявити наявність помилок та накладок земельних ділянок, а також внести відповідну інформацію до ДЗК. Помилки геометрії можна виправити в напівавтоматичному режимі. Щодо ділянок, які відсутні на публічній кадастровій карті й, відповідно відсутня інформація в Державному земельному кадастрі, в такому випадку потрібно розробляти технічну документацію з відновлення встановлених меж, за яку потрібно заплатити кошти.
Зазвичай в цьому зацікавлені землекористувачі, проте землевласники часто мають державні акти на право власності старого зразка, і тому інформація де-факто може бути відсутня на публічній кадастровій карті. Це створює певні перепони в обліку, позбавляючи територіальну громаду можливості в автоматичному режимі отримувати й перевіряти інформацію та створює проблеми для власників таких земельних ділянок у разі передачі земельної ділянки іншому власнику чи землекористувачу.
В цьому випадку вигода громади у тому, що, витрачаючи кошти на технічну документацію, передаючи землі в законне користування, ви отримаєте сплату орендної плати та податкових надходжень
Будь-яка територіальна громада зтикається з тим, що агровиробники, випадково чи навмисне, обробляють в тіні повністю або частково ділянки державної чи комунальної власності в рамках свого земельного банку.
Землевпорядний аудит допоможе швидко виявити порушників та забезпечити протидію розорюваності земельних ділянок, коли межі обробітку не збігаються з межами орендованої землі.
Територіальним громадам важливо розуміти й бачити, коли й у яких земельних ділянок, що перебувають у використанні, спливають терміни договорів оренди. Часто землекористувачі ведуть неправильний облік даних, що може призвести до прострочення договорів оренди певних земельних ділянок, які продовжують обробляти. Через це до громади будуть звертатись орендодавці зі скаргами стосовно виплати орендної плати. Для уникнення таких ситуацій громаді потрібно використати різні важелі впливу на землекористувачів.
Результат аудиту земельного банку громади — наповнення місцевого бюджету
Хочу зазначити, земельний аудит територіальної громади надає можливість:
- володіти інформацією про землі (земельні ділянки) громади;
- землевпорядникам, коли звертаються представники громадськості, мати необхідні цифрові інструменти й можливість довести правильність нарахування або уточнити відомості, що вирішує низку питань і дозволяє уникнути конфліктів;
- отримувати доходи від оподаткування, оскільки збільшення кількості зареєстрованих земель збільшує надходження до бюджету громади;
- вивести «з тіні» як великих орендарів, так і малих фермерів у громаді;
- контролювати розораність кожної ділянки.
- мати перспективу планування використання земель (прикладів дуже багато - це громадські пасовища, наявність резервного фонду, а в межах населених пунктів парки, сквери і тд.)
Майте на увазі, що результат аудиту — це не завжди те, на що ви очікували. За результатами його проведення ви зможете побачите, де допущені прогалини, а також можливості для розвитку територіальної громади.
Але ж яке місце, яку роль в цьому аудиті відіграє кожен із учасників групи, запитаєте ви?
Все дуже просто.
Якщо кожен власник чи землекористувач земельної ділянки перевірить та у разі необхідності приведе у відповідність інформацію про свою земельну ділянку в державному земельному кадастрі та державному реєстрі речових прав, внесе відповідну інформацію про діючі договори оренди, державні акти на право постійного користування та державні акти на право власності, це зменшить об’єм роботи при проведенні землевпорядного аудиту з однієї сторони та вбереже вас від різних межових та майнових спорів і судових тяжб.
Якщо кожна землевпорядна організація чи ФОП, які є виконавцями робіт із землеустрою, будуть швидко, якісно та добросовісно виконувати свою роботу (в межах чинного законодавства) тим самим наповнювати Державний земельний кадастр необхідною та достовірною інформацією про раніше сформовані земельні ділянки та приводити у відповідність (усувати) накладання та допущені технічні помилки це теж зменшить об’єм роботи при проведенні землевпорядного аудиту.
Якщо кожен керівник ОТГ, староста чи відповідальна особа зацікавиться вказаною інформацією та прийме активну участь то має бути чудовий результат та порядок у земельних відносинах. Розумію, що кожен керівник має бажання це виконати та не у кожного є на це кошти (фінансування) адже іде війна і питання фінансування та наповнення бюджету то дуже болюча тема. Але гадаю, що зацікавлені особи Замовник аудиту та Виконавець аудиту зможуть знайти порозуміння чи альтернативний варіант. А вчасно виконана робота вже незабаром дасть свій результат.
Тому, кожен з нас має проаналізувати вказаний допис та долучитися до вказаного процесу і від результатів виконаних робіт отримати результат – матеріальний, фінансовий чи моральний (останній для тих, хто перевірив інформацію про наявну земельну ділянку (пай), іншу земельну ділянку та майно, яке на ній розташоване (у разі наявності) і вся інформація внесена (зареєстрована), а документи є в наявності).
Шановні учасники сайту #Земельний фонд України, користуйтесь нашими порадами та діліться ними з знайомими, а якщо виникнуть питання щодо цієї теми чи будь якої іншої, то наші фахівці мають всі необхідні можливості аби надати якісну консультацію та кваліфіковану допомогу кожному.
З приводу отримання консультацій, роз’яснень та послуг ви можете звертатися до Сергія Коновалова, написавши йому в особисті повідомлення
Також, долучайтесь до нас у соціальних мережах:
Telegram https://t.me/zemfondukraine
Наш сайт https://www.zemfond.net