Відумерла спадщина
Дії спадкоємця, який претендує на спадкове майно, визнане відумерлим
Відумерла спадщина - це майно, яке належало померлій особі, у якої немає спадкоємців. До складу такого майна можуть входити, зокрема, і земельні ділянки.
Відумерлою є спадщина, визнана такою на підставі встановлення судом наявності чи відсутності певних юридичних фактів. Окрім самого факту смерті спадкодавця, такими фактами можуть бути відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, усунення спадкоємців від права на спадкування тощо.
Підстави для визнання спадщини відумерлою:
відсутність спадкоємців за заповітом і за законом;
усунення спадкоємців від права на спадкування;
неприйняття спадкоємцями спадщини;
відмова спадкоємців від прийняття спадщини.
Земельна ділянка повинна постійно використовуватися за цільовим призначенням. В іншому разі землі забур’янюються, знижується врожайність на суміжних ділянках і з’являються шкідники.
Як правило, до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою звертається орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за місцезнаходженням такого майна.
Проте з такою заявою може звернутися також власник або користувач суміжної земельної ділянки, якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення, а також кредитор спадкодавця - за наявності відповідних підстав.
Заява про визнання спадщини відумерлою розглядається в порядку окремого провадження відповідно до вимог статей 293, 294, 334–338 ЦПК України.
Справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом за обов’язкової участі заявника та з обов’язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.
Також така справа розглядається судом з обов’язковим залученням до участі у справі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Заява про визнання спадщини відумерлою подається лише після спливу одного року з дня смерті спадкодавця або з дня оголошення його померлим відповідно до вимог ч. 3 ст. 46 ЦК України.
Перехід відумерлого майна у комунальну власність надає територіальній громаді право повністю розпоряджатися ним. Відповідно до закону таке майно, залежно від його призначення, може бути передане в користування іншим особам, в оренду, відчужене (продане) тощо. Водночас набуття права власності зобов’язує територіальну громаду нести цивільно-правову відповідальність за борги спадкодавця.
Дії спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини та претендує на спадкове майно, що за рішенням суду перейшло у комунальну власність
Якщо майно, на яке претендує спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло до територіальної громади як відумерла спадщина та збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі.
У разі продажу такого майна спадкоємець має право на грошову компенсацію (ч. 2 ст. 1280 ЦК України).
У такому випадку спадкоємець повинен поновити строк для прийняття спадщини в судовому порядку. Лише якщо суд визнає причини пропуску строку поважними, він зможе заявити про своє право на майно, визнане відумерлим.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження є відсутність спору про цивільне право. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі № 175/423/18.
Під час розгляду справи про визнання спадщини відумерлою в порядку окремого провадження суд повинен пересвідчитися, що відсутні спадкоємці, які прийняли спадщину «автоматично» або відповідно до ст. 549 ЦК УРСР шляхом фактичного вступу в управління чи розпорядження майном померлого. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 2о-55/2008.
Якщо спадщина відкрилася до набрання чинності ЦК України (01.01.2004), до таких правовідносин застосовуються норми ЦК УРСР.
Спірна земельна ділянка, що належала померлій особі, могла бути прийнята її спадкоємцями або перейти у власність держави в порядку, передбаченому статтями 529–531 ЦК УРСР 1961 року. У такому разі така спадщина не може бути визнана відумерлою.
Правила книги 6 Цивільного кодексу України можуть застосовуватися лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року та не була прийнята жодною з осіб, право на спадкування яких виникло відповідно до статей 529–531 ЦК УРСР. Така правова позиція викладена у постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.12.2018 у справі № 530/62/14-ц.
Для отримання індивідуальної консультації телефонуйте за номером: +38 (067) 405 69 55 (дзвінки приймаємо до 19:00), пишіть у Viber цілодобово або звертайтесь на електронну пошту: zemfondgroup@gmail.com.
Завжди раді вам допомогти! Ваш Земельний Фонд України.
Коментарі